Кримінальні проступки: особливості розслідування, строки та перелік статей в КК

Адвокатське бюро Осмарк

З 1 липня 2020 року набрали чинності положення Закону № 2617-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень“, якими, зокрема, внесено ряд суттєвих змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

Ми коротко розглянемо основні моменти, що стосуються кримінальних правопорушень у формі кримінальних проступків.

кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене Кримінальним Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Досудове розслідування кримінальних проступків здійснює дізнавач. Згідно ст. 391 КПК України, керівник органу дізнання організовує дізнання, зокрема і визначає дізнавача, який здійснюватиме дізнання. В даній статті передбачений перелік інших прав керівника органу дізнання.

Особливості досудового розслідування кримінальних проступків визначені в главі 25 КПК України.

Так, до внесення відомостей про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань допускається проведення окремих дій, передбачених частиною третьою статті 214 КПК. Це:

огляд місця події – відомості вносяться невідкладно після завершення огляду,

відібрано пояснення,

проведення медичного освідування,

отримання висновку спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, вилучення знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей).

Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 КПК України, також є:

пояснення осіб;

результати медичного освідування;

висновок спеціаліста;

показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

ст. 84: Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Затримання при скоєнні кримінального проступку.

Затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, можливо у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 КПК (якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), та лише за умови, що ця особа:

1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;

2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;

3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;

4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

Затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання.

Строки затримання:

  1. до сімдесяти двох годин – за умов, передбачених пунктами 1-3 (затримання при скоєнні кримінального проступку), та з дотриманням вимог статті 211 КПК;
  2. до двадцяти чотирьох годин – за умови, передбаченої пунктом 4 (перебування у стані сп’яніння).

Копія протоколу затримання особи невідкладно надсилається прокурору.

ст. 211 КПК: Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Затриманому надається можливість повідомити інших осіб про затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 КПК. Уповноважена службова особа, яка здійснила затримання, здійснює особистий обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 КПК.

ч. 7 ст. 223 КПК: слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Особливості повідомлення про підозру.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається дізнавачем за погодженням із прокурором.

Одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформується про результати медичного освідування та висновку спеціаліста за їх наявності. У разі незгоди з результатами медичного освідування або висновком спеціаліста особа протягом сорока восьми годин має право звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи.

Запобіжні заходи:

Під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених КПК, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання та особиста порука.

Підозрюваному роз’яснюється його обов’язок з’явитися за першим викликом до дізнавача, прокурора або суду.

Закінчення дізнання.

Дізнавач зобов’язаний у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання особи, подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.

Строки досудового розслідування кримінальних проступків.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи при скоєнні кримінального проступку;

2) протягом двадцяти діб – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця – у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи.


Перелік кримінальних проступків згідно КК України за посиланням >>>>


Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.