Виправдувальний вирок на підставі визнання доказів недопустимими.

Адвокатське бюро Осмарк

Показник виправдувальних вироків у нашій країні не перевищує і одного відсотка за останні 2-3 роки. Це досить мало, порівнюючи з іншими країнами, а тому позиція судів при розгляді кримінальних справ різних категорій при винесенні таких вироків досить цікава та корисна, тим більше, коли такі справи переглядаються Верховним Судом.

В даній публікації розглянемо справу, по якій винесено виправдувальний вирок та яка переглядалася Верховним Судом. Кваліфікація злочину особливо не важлива. Головне те, чим суд керувався, приймаючи рішення.


Отже, суд виправдав обвинуваченого за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень на підставі того, що докази по справі були визнані недопустимими.

Ст. 86 КПК: Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

По справі були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, а саме оперативні закупки наркотичних засобів.

Виключно на підставі інформації, отриманої під час проведення оперативних закупок, було надано дозвіл слідчим суддею на проведення обшуку в обвинуваченого, в ході якого було вилучено зброю та бойові припаси.

Таким чином, у справі були наявні докази (допустимі, з точки зору прокурора), які свідчили про скоєння обвинуваченим злочинів, передбачених ст.ст. 263, 307, 311, 321 КК України.

Місцевий суд розглянув справу та виніс виправдувальний вирок.

Суд визнав недопустимими доказами протоколи проведення оперативних закупок, посилаючись, зокрема, на те, що сторона обвинувачення не надала суду постанов прокурора про їх проведення.

Ч. 4 ст. 246 КПК Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Визнавши проведені оперативні закупки здійсненими з порушенням установленого законом порядку, суд пішов далі і виключив як недопустимі й інші безпосередні результати цих негласних слідчих дій (протоколи огляду, показання свідків, речові докази та ін.).

Суд також визнав недопустимими ряд висновків експертів, посилаючись на те, що вони є доказами, похідними від результатів негласної слідчої дії, проведеної з порушенням вимог КПК.

Судом також не були визнані доказами результати обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді. Суд мотивував своє рішення тим, що вказані ухвали (ухвала) ґрунтується виключно на доказах, визнаних недопустимими.

ВС погодився з таким рішенням.

Зокрема зазначив, що відповідно до частини 2 статті 92 КПК обов’язок доказування допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає. За частинами 1 та 3 статті 22 КПК кримінальне провадження передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом, а функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Суд вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про визнання недопустимими доказів сторони обвинувачення, допустимість яких не доведено цією стороною.

Частина 1 статті 87 КПК визначає обов’язок суду визнати недопустимими докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Це положення надає дискреційні повноваження суду у визначенні того, чи є відповідні порушення істотними.

Постанова прокурора про дозвіл на проведення негласної слідчої дії є невід’ємною складовою контролю за законністю такої дії, а отже виконує роль, схожу з дозволом суду в інших випадках суттєвого втручання у права і свободи особи.


Корисне на сайті


Верховний суд також наголосив, що ухвали слідчого судді і, відповідно, обшуки, які було проведено на їх підставі, стали можливими виключно через використання слідчими органами інформації, отриманої в результаті негласних слідчих дій, здійснених, як визнано судом першої інстанції, з істотним порушенням прав та свобод людини, тому за таких умов результати обшуку є недопустимими доказами в силу вимог частини 1 статті 87 КПК.

Та обставина, що ці обшуки були проведені на підставі ухвал слідчого судді, яких не скасовано, не впливає на висновок Суду.

(Постанова ВС від 05 лютого 2019 року справа N 754/12820/15-к)

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.