Пропуск строку на прийняття спадщини. Визначення додаткового строку.

Адвокатське бюро Осмарк

За загальним правилом, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Спадкоємець (за законом чи заповітом), який на часвідкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, в обов’язковому порядку повинен подати заяву про прийняття спадщини.

Якраз в такому випадку (спадкоємець не проживає зі спадкодавцем) стаються випадки пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини з боку спадкоємця. І це є досить значною проблемою для спадкоємця, адже нотаріус відмовить йому у вчиненні нотаріальних дій щодо прийняття спадщини. А це значить, що спадкоємець не зможе отримати спадщину (пропуск цього строку позбавляє спадкоємця права вимагати повернення майна, що перейшло до інших спадкоємців, або права на відшкодування вартості цього майна).

Але чинне законодавство передбачає випадки, коли суд може встановити додатковий строк для прийняття спадщини. Це означає, що в тому випадку, коли спадкоємець доведе суду неможливість у визначений строк (6 місяців) подати таку заяву з його боку, суд визначає додатковий строк для прийняття спадщини.

Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними.


Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.


В кожному окремому випадку суд оцінює «поважність» пропуску на свій розсуд, але є деякі «сталі» поважні причини пропуску.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна (остання судова практика не завжди підтверджує дану позиці. Див. нижче Постанову В.С. від 06.06.2018 р.);

3) складні умови праці, які, зокрема, пов’язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Не вважаються поважними наступні причини пропуску строку для прийняття спадщини:

 1) юридична неграмотність та необізнаність спадкоємців про правила ст. ст. 1268 – 1269 ЦК;

2) подання заяви про прийняття спадщини за місцем проживання спадкоємця, а не за місцем її відкриття;

3) відсутність можливості вчасно звернутися до держнотконтори з причин великої черги до нотаріуса;

4) хвороба членів сім’ї спадкоємців;

5) надмірна заклопотаність на роботі;

6) тяжкий матеріальний стан спадкоємців тощо.


Корисне на сайті


На момент написання публікації приведу приклад «свіжої»постанови Верховного Суду від 06.06 2018 року. В даній постанові ВС, зокрема, зазначив, що «Спадкоємець не надала належних та допустимих доказів того, що з травня 2013 по липень 2017 року їй не було відомо про смерть її батька, а також доказів того, що її проживання за межами України в указаний період було пов’язано з об’єктивними, непереборними,істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини увстановлений законом строк, у зв’язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов’язок із доведення тих обставин, на які посилався як напідставу своїх вимог і заперечень». В результаті спадкоємцю було відмовлено у позові про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як свідчить остання судова практика, визначення додаткового строку для прийняття спадщини в судовому порядку є досить непростою справою, як здається на перший погляд. Тому в більшості випадків є необхідність звернутися до кваліфікованого адвоката, який зможе правильно скласти позовну заяву, визначитися з необхідною доказовою базою та представляти інтереси спадкоємця в суді (зазгодою спадкоємця).

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.