Протиправна бездіяльність державного виконавця. Висновки Верховного Суду.

Адвокатське бюро ОсмаркХто близький до реалій сучасного правосуддя, знає, що виграти спір у суді зовсім не обов’язково означає отримати те, що визначено судовим рішенням, особливо якщо це стосується грошових коштів.

Після набрання рішенням законної сили у дію вступає «тяжка артилерія» – органи виконавчої служби (далі – ДВС), які повинні фактично виконати судове рішення – стягнути грошові кошти та передати кредитору.

І якраз на цьому етапі багато громадян розчаровуються у правовій системі держави.

Правова система України — це цілісна, структурно впорядкована за допомогою джерел права та інших юридичних засобів стійка взаємодія суб’єктів національного права, що забезпечує досягнення належного правопорядку як необхідної умови функціонування та розвитку українського суспільства.

Адже витрачені кошти на правову допомогу, судовий збір, витрачені нерви та час – а результату немає. Державний виконавець в багатьох випадках просто ігнорує свої обов’язки, в деяких випадках імітує діяльність.

Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

Отож, розглянемо можливість оскарження бездіяльності державного виконавця. Хочу зазначити, що є багато публікацій на таку тематику, але я візьму для прикладу досить свіже рішення ВС від 19.09.2018 р., з якого прослідкуємо, які тенденції будуть мати перевагу в майбутньому в таких спорах.

Отже, фабула справи наступна: особа звернулася до суду  із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа про стягнення з боржника на його користь суми заборгованості за договором позики.

Постановою державного виконавця накладено арешт на майно боржника – транспортний засіб.

Заявник вважав, що під час примусового виконання рішення суду державним виконавцем належним чином не було виконано норми Закону України “Про виконавче провадження”. Так, державний виконавець не вжив усіх заходів, щоб примусити боржника виконати рішення суду, допустив триваючу у часі бездіяльність, спрямовану на уникнення боржником відповідальності щодо невиконання рішення суду боржником більше десяти років.

Суд першої інстанції скаргу задовольнив, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні скарги.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження головним державним виконавцем відповідно до вимог статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” вжито всіх передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішення суду, зокрема державний виконавець робив запити: щодо наявності у боржника транспортних засобів, зареєстрованої техніки, машин, механізмів, устаткування великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, наявності права власності на землю у боржника; про номери рахунків, відкриті у банківських установах, запити до Пенсійного фонду України про осіб боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи чи отримання пенсії, унаслідок чого було встановлено відсутність зареєстрованих за боржником на праві власності, оренди чи праві користування земельних ділянок, великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, а також відсутність доходів, у тому числі пенсії. Аналогічні запити направлялись періодично відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження” (квітень, травень, серпень, листопад 2017 року, лютий 2018 року), проте належного боржнику майна чи отриманих ним доходів не виявлено.

Заміна стягувача на стадії виконавчого провадження у господарському процесі

Проте, ВС не погодився з даним висновком і зазначив таке:

Згідно з положенням статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні – щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Cтягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю державного виконавця

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

У справі “Войтенко проти України” (рішення від 29 червня 2004 року) Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу N 1.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що державний виконавець не вжив достатніх, ефективних заходів для своєчасного примусового виконання виконавчого документу про стягнення на користь стягувача суми заборгованості за договором позики та моральної шкоди, проявив бездіяльність усупереч статей 10, 18 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження”, які регламентують здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення з використанням можливостей, передбачених у статті 48 цього Закону. А саме: не здійснив розшук майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, не провів належним чином перевірку майнового стану боржника.

З даного рішення вбачається, що ВС став на сторону заявника та виказав свою позицію стосовно дій державного виконавця, які той повинен виконувати згідно закону (хоч дане рішення може викликати і певні заперечення деяких юристів, адже виконавець здійснив певні дії).

    • Володимир 16.10.2019 в 10:08

    Відповіcти

    Судом, на підставі моєї скарги про незаконне повернення мені-стягувачу виконавчого листа, прийнято Ухвалу, якою скасовано постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа і зобов’язано судвиконавця провести виконавчі дії відповідно до закону і виконавчого листа. Але суд.виконавець вже майже місяць з часу отримання Ухвали не поновив виконавчі дії. Яку відповідальність несе суд.виконавець ? До кого звернутись мені з приводу злостного невиконання державним службовцем своїх обов’язків найкраще: до суду з приводу протиправних дій і направлення відповідної ухвали щодо кримінальної відповідальності, до поліції або до Європейського суду ?

    1. Відповіcти

      Так як заздалегідь невідомо, що безпосередньо може вплинути на держ виконавця (така вже реальність), то чим більше, тим краще. Обов’язково напишіть до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня, до суду, якщо є підстави, тоді і в поліцію.

    • оля 20.10.2018 в 14:03

    Відповіcти

    напишіть , будь ласка, № цієї справи, дуже потрібно

    1. Відповіcти

      Справа N 350/1325/17-ц, провадження N 61-35462св18

        • оля 24.10.2018 в 19:50

        Відповіcти

        спасибі, ВЕЛИКЕ !

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.