Крадіжка коштів з банківської картки.

Адвокатське бюро ОсмаркІснує немало випадків списання/зняття коштів з банківської карти третіми особами з рахунку  власника банківської карти. Такі дії кваліфікуються як крадіжка або ж шахрайство. Правильність кваліфікації ми не будемо розглядати, основне те, що кошти були зняті не власником та без його дозволу чи відома.

Візьмемо простий приклад: особа звертається в банківську установу, укладається договір на отримання кредиту (як правило, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом).

Після укладення договору у позичальника з’являється обов’язок повертати кошти, проценти (у передбачених випадках пеню та штрафи) згідно умов договору. При невиконанні даних умов банк має право звернутися до суду та стягнути заборгованість. У таких випадках майже неможливо  «виграти» у суді, якщо клієнтом дійсно отримувалися кредитні кошти.

Однак що робити, коли особа договір уклала,  кошти не отримала, але кошти були зняті з картки без її відома третіми особами?

Дії банку в такій ситуації досить практичні і зрозумілі з позиції працівників банку: клієнт отримав картку, що дає доступ до кредитних коштів, а тому клієнт повинен в будь-якому разі погашати фактичні витрати пропорційно до отриманих/знятих з картки коштів.

Визнання права власності на предмет іпотеки в суді є незаконним.

І коли клієнт вказує, що кошти були вкрадені, він їх не отримував, банк на це уваги не звертає. В кінці кінців банківська установа звертається до суду (у разі, коли клієнт все ж таки не погашає заборгованість).

З цього приводу можна сказати, що на даний час вже є стала позиція в судовій практиці. Звернемося до Постанови ВС від 20.06.2018 року. Суть справи така, як зазначено вище.

На обґрунтування своїх вимог банк зазначив,  що відповідач не здійснив дії щодо постановки банківської картки в стоп-лист. Посилання на те, що гроші з картки відповідача були зняти іншою особою не звільняє позичальника від відповідальності по їх поверненню банку. Кредитний договір, укладений між сторонами, недійсним у встановленому порядку не визнавався.

Слід зазначити, що після списання коштів з рахунку, клієнт банку написав заяву до правоохоронних органів та до банку про крадіжку коштів.

Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що користувач картки не може нести відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Визнання недійсним договору іпотеки

Погоджуючись з позицією попередніх судів, ВС додатково зазначив:

«Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов’язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Стягнення пені з фізичних осіб за кредитними договорами

Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок».

Таким чином, встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог банку.

Отже, можливо зробити висновок, що при виявленні незаконного списання коштів з рахунку, є необхідним повідомлення банку про таке зняття та подати заяву до правоохоронних органів.

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.