Розумні строки, або як оскаржити затягування досудового розслідування.

Адвокатське бюро ОсмаркОтже, згідно статті 219 КПК,  досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Це загальні строки розслідування, їх може бути продовжено прокурорами різних рівнів до трьох, шести та дванадцяти місяців (це стосується вчинення злочинів).

Необхідно звернути увагу, що строк розпочинається з дня повідомлення особі про підозру.

А що, коли нікому не повідомлялося про підозру, а кримінальне провадження є?

Права та обов’язки ув’язнених в СІЗО

Це так звані «фактові» справи, по яким проводяться слідчі дії безстроково, тобто строки ст. 291 КПК на них не розповсюджуються. Не секрет, що як і раніше, слідчі зловживають тим, що не повідомляють про підозру, хоча підстави для цього є в наявності. Страждають від таких «фактових» справ як потерпілі, так і особи, які в майбутньому можуть стати підозрюваними, адже під час розслідування не можуть скористатися своїми процесуальними правами підозрюваного.

Ні потерпілий, ні його адвокат не можуть змусити слідчого повідомити про підозру будь-яку особу, а отже, не можуть знати, в які строки буде завершено досудове розслідування.

Які ж є можливості якось вплинути на прискорення проведення досудового розслідування по «фактовим» справам?

На жаль, Їх небагато і вони не досить дієві.

Так, в чинному КПК є стаття, яка дає можливість оскаржити недотримання розумних строків проведення досудового розслідування.

Комп’ютерні злочини: несанкціоноване втручання

Згідно ст. 308 КПК ,підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов’язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов’язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

У зазначеній статті імперативно встановлено триденний строк для розгляду скарги, за результатом якого може бути прийнято одне із таких рішень: 1) про задоволення скарги та надання відповідному слідчому, прокурору обов’язкових для виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку прокурор вищого рівня у відповідному рішенні повинен: а) зазначити, які процесуальні дії або які процесуальні рішення має вчинити слідчий чи прокурор; б) встановити конкретні строки, в межах яких слідчий чи прокурор зобов’язаний вчинити ці дії або прийняти відповідне рішення; 2) про відмову в задоволенні скарги, якщо прокурором вищого рівня буде встановлено, що розумні строки не було порушено.

Отже,  дана стаття дає можливість оскаржити недотримання розумних строків, що стосуються вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Тобто, сам факт того, що справа належним чином не розслідується рік чи півтора, не є підставою для оскарження.

Тепер про порядок оскарження.

Як зазначалося, скаржитися потрібно прокуророві вищого рівня.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру», прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Порядок обжалования решений, действий или бездействия следователя, прокурора во время досудебного расследования

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури – керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури – керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників – керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України – Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора – Генеральний прокурор.

Хоча скарги до прокуратури не досить дієві (моя власна думка), вважаю, що на практиці все ж таки необхідно оскаржувати недотримання розумних строків прокурорам, адже цей обов’язок (розгляд таких скарг) покладено саме на них.

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.