Доставлення авто на спецмайданчик. Відповідальність за незаконне затримання.

Досить часто працівники уповноваженого підрозділу України, що забезпечують безпеку дорожнього руху (інспектори ДПС) зловживають правом затримання та доставлення автівок громадян на спецмайданчик за допомогою евакуатора. В зв’язку з такими незаконними діями громадяни несуть фінансові та моральні трати. Спробуємо розібратися, як захистити своє право та, у разі необхідності, відшкодувати завдані збитки.

Перш за все зазначу, що тимчасове затримання транспортних засобів здійснюється на підставі ст. 265-2 КУпАП. В даній статті визначений повний перелік статей КУпАП, при порушенні яких можна застосувати затримання т/з (відповідні частини ст.ст.121, 122, 124, 126, 130, 132-1, 206-1 КУпАП). Таким чином, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.).

ДТП: стягнення страхового відшкодування з винної особи

(Хто потрапляв у таку ситуацію, знає, що послуги евакуатора та спецмайданчика коштують недешево).

Згідно цієї ж статті, у разі, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Як вже зазначалося, за порушення правил дорожнього руху (знову ж таки, на думку інспектора) складається адміністративний протокол. Візьмемо для прикладу, що така справа про адміністративне правопорушення розглядалася в суді і була закрита в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а дії інспекторів визнані незаконними. В більшості випадків, водії заспокоюються і цим все закінчується.

Скарги на дії посадовців

Але можна і треба вимагати відшкодування завданої майнової та моральної шкоди. Таке право надається, зокрема, Конституцією України, Цивільним кодексом та ін. нормативними актами. Зокрема, у відповідності до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 1173 ЦК України, передбачає, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Штрафні бали. Як нараховуються та вираховуються.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї та близьких родичів.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, на підставі ч.1 ст. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Слід зазначити, що у відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскарження постанов ДАІ

Верховний суд України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

При визначенні моральної шкоди в позові необхідно досить обґрунтовано та повно зазначити необхідні складові (тільки так суд може задовольнити хоч якусь частину вимог по моральній шкоді).

При складанні позову необхідно врахувати, що відповідачами по справі є бюджетні установи, а тому необхідно просити суд стягнути шкоду з Держави Україна в особі Державного казначейства України.

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.