Фіктивність угоди та її наслідки

На сьогоднішній день дуже часто податковою службою використовується практика притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності у вигляді донарахувань сум податків за «проблеми» з його контрагентом. У зв’язку з цим, податковим органом коригується саме податковий кредит з ПДВ, що збільшує податкові зобов’язання суб’єкта господарювання. І хоча законодавство спеціально не наділяє податкові органи правом оцінки реальності проведення тих чи інших операцій, іноді дії податкової служби взагалі вражають своєю явною беззаконністю та безкарністю, оскільки ця служба «привласнила» собі повноваження визнання будь-яких угод недійсними, нікчемними та ін. У цьому випадку можна і потрібно звертатися до суду і в порядку адміністративного судочинства скасовувати податкові повідомлення-рішення.

Недопуск до перевіркі працівніків податкової служби

Але перш, ніж звертатися до суду, необхідно трохи вивчити судову практику з цього питання. Візьмемо, приміром, лист ВАСУ від 02.06.2011 р N 742/11 / 13-11. Ось що говориться в листі:

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Оскарження податкових консультацій

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна викликати реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з’ясовувати, зокрема, такі обставини.

Рух активів у процесі провадження господарської операції.

Встановлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції.

Встановлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), наявністю основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Обов’язок винесення податкового повідомлення рішення

Це означає, що наявність всіх правильно оформлених первинних документів на підприємстві не є гарантією того, що угода не може бути визнана фіктивною або недійсною. Головне – це реальність операції. І хоча чинним законодавством передбачений обов’язок доведення недійсності правочину податковим органом (з урахуванням норм статей 61 і 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов’язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складання і достовірності первинних документів.), все ж на практиці дійсність угоди доводиться доводити саме платнику податків. При цьому згідно з частиною п’ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен запропонувати особам, що беруть участі у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відсутність контрагента (постачальника) за своїм місцезнаходженням

Які докази матимуть незаперечну силу, в законі не вказано. Можна сказати лише одне, чим більше буде таких доказів – тим краще. Це можуть бути і спеціальні журнали в’їзду-виїзду т / з контрагента, фото і відео відвантаження товару, спец.пропуска і т.д.

Залишити відповідь

Ваша пошт@ не публікуватиметься.