Оскарження дій служби України з питань праці

femida1Постановою КМУ від 10.09.2014 N 442 Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки реорганізовано шляхом злиття в Державну службу України з питань праці.

Оскарження приписів посадових осіб Держпраці щодо усунення  порушень законодавства про працю. Припис про усунення порушення законодавства про працю є індивідуальним актом. У випадку якщо той, кого перевіряють, вважає, що припис винесено неправомірно, він має право оскаржити вказаний припис. Такий припис можна оскаржити вищестоящій посадовій особі Держпраці. Припис можна оскаржити шляхом подачі скарги до вищестоящої посадової особи. Скарга складається у довільній формі, але необхідно зазначити максимум відомостей, аби ця скарга була задоволена, в тому числі повні дані скаржника. Зокрема, в скарзі зазначається найменування, місцезнаходження заявника скарги (інших відомостей за бажанням заявника), найменування суб’єкта оскарження, тобто посадової особи Держпраці, яка ухвалила припис.

База нормативних актів

У скарзі послідовно викладаються всі обставини, що свідчать про внесення та підстави для винесення припису, обставини, що спростовують протиправність дій (бездіяльності) тих, кого перевіряють. У скарзі необхідно зазначити, які саме документи, що стосуються справи, знаходяться у посадової особи, що винесла постанову, крім того необхідно прикріпити до скарги додатки, що підтверджують обставини, на які посилається заявник скарги як на підстави своїх вимог, зазначити ці додатки у тексті скарги.

У разі оскарження припису скарга подається безпосередньо вищестоящій посадовій особі.

Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень

Оскарження приписів у судовому порядку

Оскаржити припис можна в порядку адміністративного судочинства.

У позовній заяві треба чітко зазначити, які саме документи, що стосуються справи, знаходяться у відповідача, причини, з яких позивач не може ці документи подати до суду, оскільки суд має право їх витребувати.

Як зазначає КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов, згідно з ч. 2 ст. 71 КАСУ. Однак  це зовсім не означає, що, подавши позов про визнання протиправним та скасування припису посадової особи Держпраці, можна обійтися без доведення своєї правоти: як показує практика, якраз позивачеві доводиться доказувати протиправність дій державних органів.

Оскарження постанов посадових осіб Держпраці  про накладення штрафу 

Посадові особи Держпраці та його територіальних органів мають право виносити постанову про накладення штрафу згідно зі ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу) , форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. N 390.

Слід зазначити, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.

Строк оскарження постанови становить десять від дня винесення.

Порядок обжалования решений, действий или бездействия следователя, прокурора во время досудебного расследования

Якщо вказаний десятиденний строк оскарження буде пропущений з поважних причин, то за заявою фізичної особи, щодо якої винесена постанова, такий строк може бути поновлений інспектором, який має право розглядати скаргу.

Скарга на постанову про накладення штрафу подається через посадову особу Держпраці, яка винесла постанову. Отримавши скаргу, вказаний інспектор протягом трьох діб зобов’язаний переслати її разом зі справою вищому за посадою інспектору, уповноваженому розглядати такі скарги.

Скарга розглядається уповноваженим інспектором при дотриманні положень Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 293 КпАП, при розгляді скарги орган або посадова особа перевіряють законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Скарга повинна містити відомості в максимальному обсязі, із зазначенням необхідних даниих: потрібно  вказати посадову особу Держпраці, яка уповноважена її розглядати, посадову особу, яка винесла постанову і через яку подається скарга (суб’єкт оскарження), дані, що ідентифікують заявника скарги в достатньому обсязі. Крім того, заявником скарги викладаються обставини, які свідчать про незаконність і необґрунтованість накладення адміністративного стягнення, вказуються докази, які підтверджують кожну наведену ним обставину. Скарга повинна містити посилання на положення нормативного акта, яке дає право оскаржити постанову у вибраному порядку. До скарги додаються копії необхідних документів, на які посилається заявник скарги.

Дисциплінарна відповідальність суддів згідно Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»

За результатами розгляду скарги державний інспектор праці має право скасувати постанову і направити справу на новий розгляд, або відразу закрити справу, або залишити постанову без змін, або зменшити розмір штрафу до мінімальної межі. Постанова також може бути скасована і направлена на розгляд до компетентної особи у випадку, якщо стане відомо, що її винесено особою без достатніх повноважень.

Копія рішення по скарзі протягом трьох днів від дня його прийняття надсилається на адресу особи, щодо якої винесена постанова.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. N 390, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, – у вищої посадової особи, а у разі невирішення питання – у керівництві Держпраці або в суді, рішення якого є остаточним. 

Порядок оскарження постанови посадової особи Держнаглядпраці у судовому порядку

Провадження у справах про оскарження постанов має здійснюватися за правилами адміністративного судочинства, тобто згідно  КАСУ шляхом подання адміністративного позову до місцевого загального суду як адміністративного суду.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідальність за порушення законодавства про працю

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 188-6 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці на час виникнення спірних правовідносин врегульовано Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року № 390, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 року за № 1291/21603. Накладення штрафів регулююється відповідним порядком ⇓

ПОРЯДОК накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

Відповідно до статті 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 N 929-р “Питання Державної служби з питань праці”, на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою КМУ від 11.02.2015 N 96

При підготовці матеріалів для суду необхідно керуватися вищевказаними нормативними актами.

Слід зазначити, що органи Держпраці проводять планові та позапланові перевірки, результатом яких є Акти таких перевірок. Відповідно до Актів, виносяться Постанови про накладення штрафу. І ось ці постанови є найбільш болючими для суб’єктів господарювання. Згідно таких постанов, штрафи накладаються у величезних розмірах відповідно до ст. 265 КЗпП, а саме:

 

Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати.

(станом на 14.03.2017 р. мзп становить 3200,00 грн.)

На мою думку, такі штрафи не є повністю обгрунтованими, адже не враховується індивідуальний підхід до роботодавця, його фінансова спроможність та суспільна небезпечність вчиненого. Адже за неправильне обрахування заробітної плати при звільненні всього на 1 день (н-д не донараховано з/п за останній день звільнення) штраф буде становити 9600,00 грн., за невиплачену компенсацію за відпустку або відсутність індексації з/п штрафом буде сума у розмірі 32000,00 грн. і т.д. Я вказую тільки ті штрафи, які “катастрофічної” загрози для держави не становлять і можуть бути результатом простої помилки бухгалтера. А для підприємства (особливо невеликого) такий “підхід” може означати кінець “трудової діяльності”.

 

3 комментариев/коментарів

    • Ольга 04.07.2016 в 09:27

    Ответить/Відповісти

    Ваша консультація дуже поверхова! Навіть не написано про те, що у затверджені Мінсоцполітики та зареєстровані у Мінюсті бланки документів (актів, приписів, протоколів, постанов) самовільно внесено зміни назв органів влади!!!!!

    1. Адвокат

      Це більше роз’яснення про право громадян на оскарження, а не консультація. Для оскарження дій вказаних працівників необхідно звертатися до кваліфікованих юристів, які зможуть правильно скласти скарги саме на момент оскарження (якщо особа сама не зможе). Про зміну назв органів влади “самовільну” – вони так часто змінюються (назви), що у мене немає бажання за цими змінами слідкувати.

        • @Адвокат@ 27.04.2017 в 10:29

        Ответить/Відповісти

        Повністю згідний, коллега!

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован