Виникають ситуації, коли громадяни передають в якості завдатку кошти з метою забезпечення виконання зобов’язання, але в судовій практиці це не завжди вважається завдатком. І в цьому випадку може постраждати одна із сторін, адже вона розраховувала, що відносини, у разі невиконання другою стороною зобов’язання, будуть регулюватися саме нормами права, що регулюють надання (отримання) завдатку. Що ж означає завдаток?
Стягнення безпідставно отриманих коштів
Відповідно до чинного законодавства, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Отже, завдаток, так би мовити, «стимулює» сторони виконати зобов’язання. Адже в іншому разі, кожна зі сторін може зазнати втрат майнового характеру. Здавалося б, все зрозуміло. Але, завжди є але…
Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Згідно цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Отож, на суди (у разі спору), покладається обов’язок встановити, чи є грошова сума завдатком.
Візьмемо для прикладу завдаток, що забезпечує виконання договору, який підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Відповідно до ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Продаж нерухомості по ланцюгу. Як захистити своє право.
Згідно цивільного законодавства України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі, наприклад, договору купівлі-продажу будинку.
Якщо договору купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, сторони не укладали, в такому випадку передані кошти підлягають поверненню та вважаються авансом (на вимогу однієї із сторін).
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України при розгляді касаційної скарги в постанові від 18 лютого 2009 року та Верховний Суд України 13.02.2013 року при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 жовтня 2012 року.
