Оскарження податкових консультацій

Згідно чинного Податкового кодексу України (далі – ПКУ), кожний платник податків має право звернутися до контролюючих органів (податкової служби) з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Контролюючий орган протягом 30 календарних днів повинен надати відповідну консультацію. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Якщо платник податків не згодний з наданою консультацією, він може оскаржити її в суді. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Порядок оскарження податкових повідомлень-рішень

Для прикладу візьмемо рішення ВАСУ, в якому вирішувалося питання визнання недійсною консультації щодо переліку витрат адвоката при здійсненні ним професійної діяльності. Коротка фабула така: позивач звернувся до суду з вимогою визнання нечинною податкової консультації, наданої ДПА у м. Києві в частині переліку витрат адвоката при здійсненні ним професійної діяльності; визнання нечинним роз’яснення ДПА України стосовно витрат адвоката при здійсненні ним професійної діяльності; зобов’язання ДПА України надати позивачу податкову консультацію на лист N 1-ДПС від 06 серпня 2011 року стосовно порядку документального підтвердження витрат, необхідних для провадження незалежної професійної діяльності – адвокатури, які передбачено статтею 34 “Правил адвокатської етики”.

Податкова реформа 2016: основні зміни

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2012 року позовні вимоги було задоволено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2012 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог було відмовлено.

ВАСУ погодився з рішенням апеляційного суду з наступних підстав:

Недопуск до перевірки працівників податкової служби

ВАСУ зазначив, що витрати, необхідні для провадження певного виду незалежної професійної діяльності, повинні бути підтверджені документально. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи. Також ВАСУ вказав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що ДПА у м. Києві у оспорюваній податковій консультації вказала найбільш поширені та типові для адвокатської діяльності витрати, при цьому, ніяким чином не зазначила, що цей перелік є вичерпним. При наданні консультації ДПА у м. Києві був застосований прислівник “зокрема”, що сам по собі означає вирізнення чого-небудь з-поміж однотипного, що, в свою чергу, свідчить й про наявність інших витрат, які повинні бути документально підтвердженими.

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ І ПОДАННЯ СКАРГ ПЛАТНИКАМИ ПОДАТКІВ

 Це означає, що у разі наявності інших витрат, документально підтверджених, яких не має в переліку в податковій консультації, такі витрати враховуються при визначенні оподатковуваного чистого доходу адвоката.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован