Істотні умови договору оренди землі. Визнання недійсними таких договорів.

femida1Про істотні умови договорів більш докладно висвітлено в даній статті. Ми ж зупинимося на конкретному договорі оренди землі та його істотних умовах. А також спробуємо визначитися, чи завжди відсутність істотних умов у договорі вказує на те, що вказаний договір є таким, що не укладався або недійсним.

Отже, згідно з Законом України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:

Змінилися істотні умови договору оренди землі. Більш детально https://www.osmark.com.ua/2016/03/22/договор-аренды-земли-по-новому-на-что-о/

об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об’єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (див. зміни

Договір оренди землі по-новому: на що звернути увагу).

Земельні спори

В Законі також зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 – 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з даними нормами, які чітко виписані в законі, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для звернення до суду (як правило, орендодавця) про визнання такого договору недійсним. Та й рішення суду, здавалося б, повинно бути на користь таких позивачів, відповідно до цього ж таки закону.

В зв’язку з цим становить неабиякий інтерес Постанова ВСУ від 25 грудня 2013 року. Судовою палатою у цивільних справах ВСУ розглядався спір між орендодавцями та орендатором – Приватним сільськогосподарським підприємством, про визнання недійсними договорів оренди землі. Спір був у тому, що орендодавці просили визнати договори оренди недійсними на тій підставі, що в договорах відсутні істотні умови (не були погоджені у двосторонньому порядку такі істотні умови договору, як індексація орендної плати, умови передачі земельної ділянки орендарю, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а також не була зазначена умова передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; умови збереження стану об’єкта оренди).

Два державні акти на одну земельну ділянку

ВСУ зробив висновок, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а тому підлягає обов’язково встановленню, чи дійсно порушуються права позивачів у зв’язку з відсутністю в договорах оренди зазначених умов, їх істотності, а також необхідно з’ясовувати, в чому саме полягає порушення законних прав позивачів. Вказані твердження грунтуються на положеннях ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України.

Отже, відсутність істотних умов у договорі далеко не завжди може бути підставою для визнання договору недійсним в судовому порядку. В кожному конкретному випадку необхідно буде доводити порушення права позивачів в зв’язку з відсутністю в договорі істотних умов.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован