Призначення експертизи та питання, які ставляться перед експертом

Адвокатське бюро ОСМАРКВідповідно до ст.ст. 242, 243 КПК України,  за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатівзахисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються вписьмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.

ДТП: до кого подавати позов – страховика чи винної особи

Почеркознавча експертиза

 Зразок клопотанняпро призначення почеркознавчої експертизи

 З метою вирішення завдань ідентифікаційного характеру перед експертом ставлять такі запитання:
1) Ким із зазначених осіб виконано рукописний текст або його частина?Ким з конкретних осіб виконані цифрові записи?
2) Чи виконані тексти різних документів або різні частини одного документа однією особою?
3) Чи виконаний підпис від імені певної особи цією особою або іншою певною особою?
4) Чи виконаний текст документа і підпис у ньому однією особою?Відомості про кореляційну залежність між фізіологічними властивостями особи і почерком дають можливість вирішувати ряд класифікаційних задач, які можна формулювати у вигляді таких запитань до експерта:1) Особою якої статі написано текст документа?
2) До якої групи за віком належить виконавець рукопису?

Законодавство по експертизам

3) Яка загальна соціально-демографічна характеристика виконавця рукопису: місце формування писемних навичок, рідна мова, просресія?

Однією з основних умов вирішення класифікаційної задачі є відсутність змін у почерку, тобто виконання рукопису в звичайних умовах та звичайному стані того, хто писав.
На даний час, зокрема, існує декілька методик установлення статі виконавця за почерком з урахуванням ступеня виробленості писемно-рухової навички та обсягу досліджуваного рукопису.
З метою вирішення завдань діагностичного характеру перед експертом ставлять такі запитання:
1) Чи придатний певний текст, підпис для дослідження з метою ідентифікації особи виконавця?
2) Чи виконано рукопис навмисно зміненим почерком (скорописним, друкованим, незвичною рукою)?
3) Чи виконано підпис із зміною його ознак?
4) Чи виконано текст (підпис) з наслідуванням почерку (підпису) певної особи?
5) Чи не виконано рукопис (підпис) у незвичних умовах (відсутність або обмеження зорового контролю, незвична поза, незвичне тримання приладу для писання, температурні навантаженнятощо)?
6) Чи не перебувала особа, яка виконала рукопис (підпис), у незвичайному стані (захворювання, травми, стомлення, хвилювання, алкогольне або наркотичне сп’яніння, під дією фармакологічних препаратів збуджуючої дії тощо)?
7) Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання спеціальним шрифтами?
8) Чи виконано спірний рукопис двома особами одночасно?
9) Який час минув після виконання тексту, підпису (при значному розриві у часі)?

Судово-лінгвістична експертиза

Судово-лінгвістична експертиза (синонім — «судове -авторо-знавча експертиза») визначає фактичні дані про особу автора (чи виконавця) тексту та про умови створення мовного повідомлення (мотивацію, цілі, настанову автора, збиваючі фактори, викривлення відбитої у свідомості інформації, адаптацію мовних засобів до можливостей адресата, маскування мовної ситуації шляхомдиктування, навмисного викривлення писемного мовлення, створення тексту у співавторстві тощо). Іншими словами, судово-лінгвістична експертиза надає інформацію стосовно учасників мовленнєвого акту, умов його протікання та співвіднесеності його результату (тексту) з дійсністю/

На сьогоднішній день судово-лінгвістична експертиза дозволяє вирішувати ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні задачі.
Ідентифікаційні задачі У межах ідентифікаційних задач встановлюються авторство тексту відносно конкретної людини, а також тотожність невідомого автора декількох анонімних текстів. При цьому експерту ставляться такі питання:1) Чи є автором тексту, що починається та закінчується відповідно словами {надається конкретний опис), певна особа?
2) Однією чи різними особами складені тексти (конкретний опис)?
Типові питання для експерта у разі потреби вирішення діагностичних задач:
1) Чи спостерігаються в тексті (конкретний опис) ознаки ство¬рення його автором у незвичному психофізіологічному стані, що міг бути спричинений загрозою життю, здоров’ю зазначеному автору або його близькому оточенню?
2) Чи не перебував автор (виконавець) у незвичному психофізіологічному стані під час створення (виконання) тексту (конкретний опис)?
3) Чи не спостерігаються у тексті (конкретний опис) ознаки наявності у його автора стійкої патології мовно-розумових процесів?
У рамках відтворення мовленнєвої ситуації сучасна судово-лінгвістична експертиза може вирішувати такі питання.
1) Чи не створений текст (конкретний опис) з навмисним викривленням писемного мовлення?
2) Чи не виконаний текст (конкретний опис) під диктовку?
3) Чи не створений текст (конкретний опис) у співавторстві?
4) Чи є такий-то вираз образливим за об’єктивним смислом?
5) Чи не спостерігаються у показаннях таких-то свідків суттєві смислові протиріччя під час опису подібних або однакових ситуацій, фактів тощо?
6) Чи не є такі-то питання навідними за змістом?
7) Чи не міститься у тексті (конкретний опис) погроз?
8) Чи не спостерігається у даному художньому творі плагіат з такого-то твору?

Техніко-криміналістична експертиза документів

Ця експертиза вирішує питання, пов’язані з дослідженням матеріалів документів, технічних прийомів та способів їх виготовлення, а також внесення в них змін. Залежно від об’єктів дослідження вона поділяється на три основних види: дослідження реквізитів документів, матеріалів документів, друкарських форм та їх відбитків (перші два розглядаються разом).
У рамках традиційної техніко-криміналістичної експертизи документів розвиваються нові види експертизи, особливості предмета і об’єктів яких вказують на їх відносну самостійність. На даний час до таких експертиз може бути віднесене дослідження документів, виготовлених за допомогою засобів оперативної поліграфії — копію- вально-множильної техніки, принтерів персональних комп’ютерів.
При визначенні способів зміни рукописних реквізитів документів технічна експертиза розв’язує такі питання:
1) Чи не піддавався запис у доку¬менті змінам шляхом підчищення (дописки, домальовування) штрихів?
2) Чи не піддавався запис змінішляхом витравлювання?
3) Чи не домальований штрих увизначеній цифрі (літері)?

4) Чи не дописана літера (цифра,слово, частина тексту) в конкретному місці досліджуваного документа?
5) Чи не додрукований фрагмент тексту до основного тексту документа?
6) Чи не нанесено підпис з попередньою технічною підготовкою (олівцем, копіюванням, перетискуванням тощо)?

Щодо наявності чи відсутності внесення змін у документи в первинному вигляді шляхом заміни окремих реквізитів визначають:

1) Чи замінялась фотокартка в наданому на дослідження паспорті (посвідченні)?
2) Чи переклеювалися та замінялися аркуші медичної картки?
При встановленні первинних текстів документів експерт може визначити:
— яким був первинний текст конкретного документа;
— цифри (літери), видалені шляхом підчистки;
— зміст замаскованого (закресленого, замазаного, залитого) запису;
— зміст слабко видимих записів знебарвленого (згаслого) тексту;
— зміст тексту, що відобразився в слідах натискування пи¬сьмового приладу;
— зміст записів у розірваному документі;
— зміст записів у спаленому документі.

При визначенні часу виготовлення документів експертизою вирішуються такі питання:
1) Чи одночасно виконані фрагменти конкретного документа (текст на обох аркушах договору)?
2) Що було виконано раніше: підпис чи текст, відтиск печатки (штампа) чи підпис, текст чи відтиск печатки (штампа)?
3) Із застосуванням одного чи декількох прийомів, пов’язаних із використанням копіювального паперу, були виконані досліджувані екземпляри рукописного документа?
4) Чи не замінялися аркуші в наданому на дослідження документі?
5) Чи використовувався аркуш з підписом та відтиском печатки для виконання тексту наданого документа?
6) Чи виготовлена надана електрографічна копія документа з використанням частин реквізитів іншого (інших) документа(ів), а саме: підпису, відтиску печатки тощо шляхом монтажу?
7) Чи відповідає час виготовлення документа даті, яка вказанав ньому, або він виготовлений пізніше?

Сучасна методика техніко-криміналістичного дослідження типографських шрифтів, які використовуються для здійснення руч¬ного набору, дозволяє:
1) визначати вид набору (ручний чи лінотипний) з метою встановлення способу підробки бланків;
2) ідентифікувати комплект шрифту конкретної друкарні з метою встановлення друкарні, з якої він був викрадений для виготовлення підроблених документів (бланків, відбитків печаток і штампів тощо), або де ця підробка здійснювалась;
3) визначати належність одному типографському комплекту окремих його частин (літер), вилучених у різних осіб, з метою встановлення єдиного джерела викрадення шрифту.

 

Трасологічна експертиза

При розслідуванні кримінальних справ, проведенні судового слідства, розгляді цивільних і господарських справ для з’ясування різних обставин можуть ефективно використовуватися різноманітні сліди. Своєчасне виявлення, належна фіксація і кваліфіковане дослідження таких слідів дозволяє одержати важливу доказову інформацію про подію, причетних до неї осіб, застосовані знаряддя, способи і послідовність здійснення певних дій тощо.
Об’єктами судово-трасологічної експертизи є матеріальні сліди (рук, ніг, взуття, шин, знарядь та інструментів тощо), серед яких вирізняються об’єкти — носії слідів (слідосприймаючі об’єкти), об’єкти, що утворили сліди (слідоутворюючі об’єкти), об’єкти -зразки.
До об’єктів експертизи також належать дані про механізми взаємодії об’єктів, матеріали кримінальних, цивільних і господарських справ.
Трасологічна експертиза поділяється на ряд видів, які, у свою чергу, включають окремі підвиди експертних досліджень. Основними видами трасологічної експертизи є дослідження:
— слідів людини;
— слідів тварини;
— знарядь, інструментів, механізмів, агрегатів і утворених ними слідів;
— щодо встановлення цілого за окремими частинами;
— вузлів і петель;
— транспортних засобів і утворених ними слідів.
Трасологічна експертиза слідів людини включає такі підвиди експертних досліджень:
— дактилоскопічна експертиза;
— експертиза слідів інших ділянок тіла людини (губів, вух, чола, носа тощо) і слідів нігтів;
— експертиза слідів босих та одягнених у шкарпетки (панчохи, колготки) ніг людини, а також слідів взуття;
— експертиза слідів рукавичок, одягу.
Основними підвидами трасологічної експертизи знарядь, інструментів, механізмів, агрегатів і утворених ними слідів є:
— експертиза слідів знарядь й інструментів;
— експертиза замків, замикальних механізмів і контрольних пристроїв (пломб).

Незаконний обіг наркотичних засобів. Сукупність злочинів.

 Дактилоскопічна експертиза

На вирішення дактилоскопічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
1) Чи є на предметах, вилучених на місці події, сліди рук?
2) Чи придатні ці сліди для ідентифікації особи?
3) Якою рукою і якими пальцями залишено сліди?
4) Якими ділянками долонної поверхні залишено сліди?
5) У результаті якої дії (торкання, захоплення тощо) залишено сліди рук?
6) Чи відобразилися в слідах особливості рук особи, яка залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо), і які саме?
7) Який приблизний зріст особи, котра залишила сліди рук?
8) До якої вікової групи належить особа, котра залишила сліди рук на місці події?
9) Протягом якого часу могли зберігатися сліди наданому об’єкті в конкретних умовах місця події?
10) У якій послідовності утворені сліди рук, виявлені на місці події?
11) Чи залишені сліди рук, вилучені в різних місцях, однією особою?
12) Чи залишені сліди рук, вилучені на місці події, даною особою?

Особливості розслідування ухилень від сплати податку за новим КПК

Експертиза слідів ніг і взуття

На вирішення судово-трасоло-гічної експертизи слідів ніг (взуття) людини можуть бути поставлені такі питання:

1) Чи є на об’єктах, виявлених на місці події, латентні сліди ніг (взуття)?
2) Чи придатні сліди ніг (взуття), виявлені на місці події, для ідентифікації?
3) Взуттям якого типу (чоловіче, жіноче, фасон, модель) залишено сліди?
4) Скільки осіб, судячи зі слідів взуття, знаходилися на місці події?
5) Взуттям якого розміру залишено сліди?
6) Який орієнтовний зріст особи (осіб), сліди взуття якої (яких) виявлені на місці події?
7) Чи відобразилися в слідах взуття його характерні риси (характер зносу, сліди ремонту тощо), і які са
ме?
8) Який механізм утворення цих слідів (чи залишені вони при ходьбі, бігу тощо)?
9} Чи відобразилися в доріжці слідів ніг (взуття) особливості опорно-рухового апарату особи, яка їх залишила, і які саме (особливості постановки стоп, кульгавість тощо)?
10) У якому напрямку переміщалися особи, сліди ніг (взуття) котрих виявлені на місці події?
11) Чи залишені виявлені на місці події сліди босих ніг особами, підозрюваними у здійсненні злочину?
12} Одним чи різним взуттям залишені сліди, виявлені на місці події?
13} Чи однакові елементи доріжки слідів ніг, виявленої на місці події, та елементи експериментальної доріжки слідів, які залишила особа, підозрювана у вчиненні злочину?
14) Чи залишені виявлені на місці події сліди взуттям, вилученим у підозрюваного, чи його ногами, одягненими в шкарпетки (панчохи)?
15) Чи не носилися виявлені на місці події калоші на взутті, вилученому у підозрюваного?

Експертиза транспортних засобів і утворених ними слідів

Відносно самого транспортного засобу можуть бути поставлені такі питання:

1) У який спосіб нанесено ідентифікаційний номер кузова (двигуна, шасі) автомобіля?
2) Чи наносився номер на номерну площадку кузова (двигуна) автомобіля?
3) У який спосіб оброблена номерна площадка двигуна автомобіля?
4) Якій моделі і комплектації відповідає номер кузова даного автомобіля?
5) Чи відповідає номер двигуна моделі (модифікації) даного автомобіля?
6} Чи змінювався ідентифікаційний номер кузова (двигуна) автомобіля?
7) У який спосіб змінювався ідентифікаційний номер кузова (двигуна) автомобіля?
8) Якщо ідентифікаційний номер кузова (двигуна) автомобіля змінювався, який первинний ідентифікаційний номер?
9) Чи відповідає спосіб нанесення (зміни) ідентифікаційного номера кузова (двигуна) способу, застосовуваному станціями техобслуговування?
10) У який спосіб виготовлена і встановлена номерна табличка автомобіля?
11) Чи є номерна табличка автомобіля справжньою?
12) Чи замінялася (переустановлювалася) номерна табличка автомобіля?
13) Чи змінювалися знаки на номерній табличці автомобіля?
14) Які первинні знаки на номерній табличці?
15) Чи є на автомобілі приховані носії даних?
16) У який спосіб виготовлені приховані носії даних?
17) Який рік випуску автомобіля?
18) Чи відповідає рік випуску автомобіля ідентифікаційному номеру кузова?
19) Чи відкривалися замки автомобіля сторонніми предметами?
20) Чи були відкриті замки даними предметами?
21) Чи має автомобіль сліди (ознаки), що можуть свідчити про його викрадення (угон)?
22) Чи відповідають фактичні дані автомобіля даним, зазначеним у технічному паспорті?

До об’єктів криміналістичного дослідження транспортних засобів належать і номерні знаки, стосовно яких можуть бути поставлені такі питання:
1) У який спосіб виготовлено встановлені на автомобілі номерні знаки?
2) Чи виготовлені номерні знаки, вилучені з затриманих автомобілів, на одному й тому самому устаткуванні?
3) Чи відповідають наявні на представленому автомобілі номерні знаки вимогам, установленим нормативно-технічною документацією?
4) Чи змінювалися позначення на номерних знакахустановлених на представленому автомобілі, і якщо так, то які первинні позначення?
Трасологічним дослідженням слідів транспортних засобів і слідів, утворених на транспортних засобах різноманітними об’єктами, що виявляються при розслідуванні справ про ДТП, можуть бути вирішені такі питання:
1) Чи є на одязі потерпілого сліди коліс автомобіля?
2) Шиною якої моделі утворений слід, виявлений на місці події (на одязі потерпілого)?
3) На транспортні засоби яких моделей установлюються шини, сліди яких виявлені на місці події?
4) У якому напрямку рухався транспортний засіб у момент утворення слідів шин, виявлених на місці події?
5) Чи придатні сліди шин, гіпсові зліпки яких представлені на експертизу, для ідентифікації?
6) Чи залишений виявлений на місці події слід шини одним з коліс наданого на дослідження автомобіля?
7) Чи є на деталях наданого на дослідження автомобіля сліди, що свідчать про його контакт із пішоходом?
8) Чи є на одязі і взутті потерпілого сліди, що свідчать про його контакт із транспортним засобом? Якщо так, то деталями транспортного засобу якої марки (моделі) вони утворені?
9) Чи є на ходових поверхнях підошов взуття потерпілого сліди, характерні для наїзду транспортного засобу на пішохода? Якщо є, то у якому напрямку переміщалося взуття потерпілого в момент контакту з транспортним засобом?
10) Чи є на одязі потерпілого сліди волочіння по дорожньому покриттю?
11) До якого виду належить скло (транспортне, будівельне тощо), осколки якого вилучені при огляді місця події?
12) Чи складали осколки (скла, пластмаси), вилучені при огляді місця події, єдине ціле?
13) Чи є осколки скла (пластмаси), виявлені на місці події, частинами фарного розсіювача (бічного повторювана покажчика повороту)?
14} Яка модель розсіювача (фарного, бічного повторювача покажчика повороту, габаритних вогнів тощо), осколки якого (яких) виявлені на місці події?
15) На транспортних засобах яких моделей установлюються розсіювачі, осколки яких виявлені на місці події?
16) Чи є осколки скла, виявлені на місці події, частинами вітрового скла?

 Експертиза слідів зубів

При розслідуванні різноманітних злочинів (вбивств, зґвалтувань, заподіяння тілесних ушкоджень, крадіжок, грабежів, розбо¬їв) як речові докази іноді виступають сліди зубів. Вони виявляються на тілі людини (потерпілого, злочинця), на різних предметах: недопалках, пломбах, пляшкових ковпачках, харчових продуктах. В останньому випадку треба вживати заходів до їх збереження і до негайної фіксації за допомогою фотографування та виготовлення зліпків.
Найбільш рельєфні сліди зубів залишаються на харчових продуктах з пластичними властивостями, наприклад на шоколаді, маслі, сирі тощо. Сліди укусу на фруктах і овочах є також досить виразними, але через невеликий проміжок часу фруктовий чи овочевий сік заповнює заглиблення, утворені укусом і сліди втра-чають свою виразність. На тілі живої людини сліди зубів вкрива-ються тонкою кірочкою запеченої крові. Якщо укус на тілі людини утворився після її смерті, ранки від зубів залишаються відкритими і повністю співпадають з формою зубів того, хто вкусив.
Дослідження слідів зубів на тілі людини, а у багатьох випадках — і на інших об’єктах вже давно проводиться експертами бюро судово-медичної експертизи. Це обумовлено тим, що співробітники даних установ, маючи медичну освіту і спеціальну під-готовку в галузі криміналістичних методів дослідження речових доказів, можуть найбільш повно оцінити специфіку зубного апарату конкретної людини, механізм утворення слідів зубів на її тілі. Що стосується слідів зубів на неживих об’єктах, то їх дослідження певний час тому без вагомої наукової аргументації вольовим рішенням були передані до установ судової медицини. Водночас такі експертизи предметно належать до сфери криміналістики (трасології, слідознавства) або за певних умов — до науково-експертних інтересів криміналістів і стоматологів комплексно. Тому для одержання оптимальних результатів дослідження таких слідів зубів доцільно було б здійснювати їх експертизу фахівцями у галузі криміналістики або криміналістики і стоматології. Процесуальних перешкод для такого вирішення питання не існує.

Розрізняють два види слідів зубів: статичні (надкус) і динаміч¬ні (сліди, які виникають за повного відділення частини об’єкта ріжучими кромками зубів верхньої і нижньої щелеп — відкус).
У статичних слідах відображаються форма щелепної дуги, роз-міщення й взаєморозташування в ній зубів, будова робочої поверхні коронок зубів (наприклад, різці залишають лінійні, трохи вигнуті назовні, вдавлені сліди; ікла — ромбовидні вдавлені сліди; малі кутові — два вдавлених сліди від горбочків ріжучої поверхні, розташованих один позаду другого; великі кутні — вдавлений слід у вигляді квадрата або трапеції з відбитками 4—5 горбочків зуба).
У динамічних слідах, які утворюються різцями, відображаються трасологічні особливості їх ріжучої кромки.
За слідами зубів можна встановити конкретну людину, яка їх залишила, а також визначити деякі фактичні обставини того, що відбулося, тобто вирішити ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання.
До першої групи належать такі питання:
1) Чи залишено сліди зубами людини?
2) Чи залишені вони зубним апаратом певної особи?
3) Якими конкретно зубами залишено дані сліди?
4) Які особливості будови зубного апарату (щелеп, зубів) людини, яка залишила сліди зубів?
5) Чи залишені сліди зубами однієї і тієї самої особи або різних осіб?

6) Чи залишені сліди зубами-протезами, поданими на експертизу?
7) Чи залишені сліди металевими коронками?
8) 3 якого металу виготовлені коронки, що залишили слід укусу?
9) Як розташовувались коронки в роті особи, яка зробила укус?

Серед класифікаційних ознак зубів виокремлюються: анатомічні (форма і радіус зубних дуг, кількість зубів і відстані між ними, форма і розмір зубної коронки, рельєф жувальної поверхні коронки тощо); ознаки аномалії зубів (аномалії форми зубного ря-ду, розташування, розмірів, чергування зубів, відстаней між ними); ознаки, що є наслідком захворювань, зносу, лікування зубів (стертості, переломи коронок, пломби, протези тощо).
Найбільш цінними для позитивного категоричного висновку є збіг в ознаках аномалії зубів і збіг у набутих ознаках (дві останні групи). Істотні відмінності дають підставу для категоричного негативного висновку.
Експериментальні зразки слідів зубів необхідно відбирати ви-ключно за участі спеціаліста — стоматолога або зубного техніка.

Встановлення цілого за частинами

Під час скоєння злочинів, а також у процесі їх готування й приховування слідів нерідко відбувається розділення деяких об’єктів на окремі частини. Коло таких об’єктів дуже різноманітне. Це й відокремлені частки знарядь злому й інструментів, і розбите віконне скло, посуд, розсіювачі фар, і розірвані документи, і шматки деревини, пластмасових виробів, і частини одежі злочинців та потерпілих, і багато інших.
У таких випадках для доказування певних фактів перед особа-ми, які призначають експертизу, стоїть одне завдання: встановити, чи є досліджувані об’єкти (уламки, осколки, обривки тощо) частинами одного предмета, одного цілого. Для його вирішення експерту мають бути надані всі вилучені частини передбачуваного єдиного цілого з точним зазначенням місця вилучення або одержання кожної з них (або окремих груп частин). Незважаючи на численність ситуацій, у яких може виникнути необхідність встановлення цілого за частинами, питання в постанові слідчого або судді чи в клопотанні адвоката може бути сформульовано лише в одній площині: чи належить єдиному цілому частина (частини) предмета, вилучена з місця події (під час обшуку, у каналі вогнепального поранення тощо), і частина (частини) предмета, вилучена у даного громадянина (виявлена в певному місці, надана конкретною особою тощо)
Поряд з цим можуть бути поставлені і такі питання:
1) Яким є механізм (розлом, розрив, розріз тощо) відділення частин від цілісного предмета?
2) Частинами якого предмета є представлені об’єкти?
3) Чи використовувалися для відділення частин від цілого предмета які-небудь інструменти (знаряддя) і якого роду?

Залежно від механізму і характеру розділення цілого можна виділити два варіанта його встановлення за частинами — за наявності загальної лінії розділення і за її відсутності. У спеціальній літературі можна зустріти вказівку і на можливість третього ва-ріанта — встановлення належності деталі (складової частини) складеному цілому. Однак цей варіант не охоплюється предметом криміналістики. Таке завдання дійсно може виникати в слідчій і судовій практиці, але його вирішення знаходиться у межах компетенції тих спеціалістів, які професійно ознайомлені з будо-вою і особливостями експлуатації тих чи інших складових (кон-гломеративних) об’єктів: машин, пристосувань, апаратів, облад-нання, предметів. До таких спеціалістів слід віднести, перш за все, інженерів, механіків, технологів, товарознавців, висококва-ліфікованих робітників.
За наявності загальної лінії розділення і з урахуванням збігу загальних властивостей та ознак окремих частин належність останніх єдиному цілому встановлюється без особливих труднощів за допомогою спочатку співставлення, а потім — і суміщення частин. Успішному вирішенню цього завдання сприяє й те, що на поверхні суміщуваних частин, як правило, знаходяться додаткові ознаки. Такий ідентифікаційний процес практично може здійснюватись безпосередньо будь-яким суб’єктом доказування шляхом огляду без призначення криміналістичної експертизи. Безумовно, коли результати суміщення не є очевидними і для висновку про єдине ціле потрібне оціночне судження, — має призначатись експертиза.

Судово-балістична експертиза

Судово-балістичні експертизи призначаються для вирішення широкого кола задач ідентифікаційного і неідентифікаційного характеру, пов’язаних з дослідженням вогнепальної зброї і боєприпасів, слідів пострілу у самій зброї, на ураженій перешкоді і на стрільці.
Об’єктами судово-балістичної експертизи є вогнепальна зброя, боєприпаси та їх частини (патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пижі, прокладки), предмети зі слідами пострілу.

У зв’язку з тим, що на сьогодні не розроблені надійні універсальні методи встановлення абсолютної давності пострілу, це питання судово-балістична експертиза, як правило, позитивно не вирішує. Однак питання про те, чи проводилась стрільба із зброї після її останнього чищення і змазування, може бути вирішене шляхом хімічного дослідження нагару в каналі ствола зброї.
Для проведення судово-балістичної експертизи застосовуються різноманітні методи дослідження, вибір яких зумовлюється видом і характером досліджуваних об’єктів і вирішуваних експертом питань.

Дослідження слідів пострілу, а також компонентів спорядження боєприпасів проводиться з використанням мікроскопічних, хімічних і фізичних методів (емісійний спектральний аналіз, лазерний мас-спектральний аналіз, інфрачервона спектрометрія, рентгеноструктурний аналіз тощо).
Для вивчення металізації на об’єктах застосовуються контактно-дифузійний і електрографічні методи.
Судово-балістичною експертизою вирішуються такі питання:
1) Чи є вогнепальною зброєю предмет, вилучений у громадяни-на А.? Для цього досліджуються атипова зброя (саморобного виготовлення), яка може не мати аналогів серед стандартної вогне-пальної зброї. (Стосовно саморобної вогнепальної зброї питання про її справність не вирішується, оскільки справною є зброя, яка відповідає певним технічним умовам, а на саморобну зброю вимоги нормативних документів не поширюються).
2) До вогнепальної зброї якої системи, моделі, зразка, калібру належить револьвер, вилучений у даного громадянина?
3) Чи справний і придатний для стрільби пістолет, вилучений з тайника?
4) Чи міг із конкретного наданого пістолета відбутися постріл без натискування на спусковий гачок
під час падіння його на дерев’яну підлогу стволом вниз з висоти 70 см? Конкретні параметри умов пострілу задаються залежно від обставин розслідуваної події.
5) Чи відстріляні п’ять гільз,виявлених на місці події, з конкретного пістолета, вилученого
в обвинуваченого?
6) Чи вистрілено дріб (картеч), вилучений з тіла потерпілого, з конкретної мисливської
рушниці?
7) Чи стріляли з двоствольної мисливської рушниці, вилученої у даного громадянина, після її останнього чищення і змазування?
8) Яким порохом і якими снарядами (дробом, картеччю, кулею) зроблені останні постріли з кожного ствола цієї рушниці?
9) 3 якої відстані стріляли в двері даного будинку судячи з розсіювання дробу?
10) Яким було взаємне розташування зброї і дверей даного будинку в момент пострілу судячи з напрямку каналу вогнепального пошкодження?

Завершуючи тему постановки питань експерту, наводимо, крім зазначених, групу питань, яка, втім, не є вичерпною.
1) Частиною вогнепальної зброї якого виду і зразка (моделі) є дана деталь (магазин, затвор, вісь барабана револьвера тощо)?
2) Якою є пробивна дія даної зброї (або дальність прицільної стрільби, дальність убивчої дії, максимальна дальність польоту снаряда)?
3) Яка причина розриву ствола дробової рушниці?
4) Які матеріали, предмети, інструменти і технічні засоби використовувались для виготовлення саморобної зброї або зміни будови зброї промислового виготовлення? Якими були професійні
навички особи, яка здійснювала виготовлення або переробку зброї?
5) Чи є даний шматочок металу частиною кулі, а якщо так, то до якого виду і зразка належить ця куля?
6) У який спосіб виготовлено даний пиж (вирізання, висічка тощо)?
7) Чи проходила куля через які-небудь перешкоди перш ніж влучити в уражений об’єкт?
8) Яка з наданих куль, вистрілених з одного екземпляра зброї, вистрілена першою?
9) Чи належать дані патрони (їх частини у вигляді куль, гільз,дробу, картечі) до продукції одного підприємства (одного року випуску, однієї виробничої партії, однієї маси)?
10) Чи є пошкодження на ураженому об’єкті вогнепальним?
11} Який з отворів вогнепального пошкодження на об’єкті є вхідним і який вихідним?
12) Яка черговість утворення декількох вогнепальних пошкоджень?
13) 3 якої відстані зроблено постріл у даний об’єкт?
14) Чи є сліди близького пострілу на одежі потерпілого?
15) Чи міг потерпілий сам заподіяти собі дане ушкодження з даної зброї?
16) Чи є на руках даної особи мікронашарування, які з’явилися в результаті пострілу із зброї певного виду (моделі)?
17) 3 якого місця (ділянки місцевості) зроблено постріл?

Експертиза холодної зброї

Криміналістична експертиза холодної зброї, як правило, проводиться у тих випадках, коли вилучені предмети виготовлені саморобним способом і не мають чітко визначених ознак холодної зброї. Належність до холодної зброї предметів, виготовлених заводським способом (армійських багнетів, кортиків, шабель, мисливських ножів тощо), може бути встановлена за заводськими клеймами та маркувальними позначеннями без проведення криміналістичної експертизи — шляхом слідчого огляду. Якщо ж для розслідуваної справи має значення походження холодної зброї заводського виготовлення, криміналістична експертиза може ви-значити, до якої вогнепальної зброї за штатом належить даний багнет, у якій країні виготовлено ніж, тощо.
До холодної зброї належать знаряддя і пристосування, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам, або незвичні предмети, що спричинюють колючий, ріжучий, рубаючий, ударний або роздроблюючий ефект і призначені для нападу та активного захисту.

Криміналістичною експертизою холодної зброї вирішуються такі питання:
1) Чи є предмет, вилучений у підозрюваного, холодною зброєю?
2) До якого виду холодної зброї належить ніж (кинджал, надолонник, нунчаку, кастет, булава тощо),
вилучений у підозрюваного?
3) Яким способом (заводським чи саморобним) виготовлено ніж (кинджал, надолонник, нунчаку, кастет,улаву тощо), вилучений у підозрюваного?
4) Чи є предмет, вилучений у даної особи, заготовкою холодної зброї?
5) Чи виготовлено наданий на дослідження предмет із спортивної або бойової зброї певного типу (спортивної шпаги, бойової шаблі)?
6) Чи піддавався переробці ніж (або інший предмет), вилучений у підозрюваного?
7) Чи використовувались дані інструменти для виготовлення даної холодної зброї?
8) Чи перебувала дана холодна зброя постійно у наданому на дослідження чохлі або піхвах?
Сліди дії холодної зброї на тілі людини і одежі досліджуються судово-медичною експертизою, сліди її дії на інших об’єктах — трасологічною експертизою з використанням методик ототожнення об’єктів за статичними (натискування, удари) та динамічними (ковзання) слідами.

Оцінка висновку експертизи холодної зброї не має якихось істотних особливостей. Коли у висновку обгрунтовано твердження про те, що предмет не належить до холодної зброї, справа має бути закрита (якщо немає інших обвинувачень) за відсутністю складу злочину.

Фототехнічна експертиза

Предметом фототехнічної експертизи є фактичні дані, що стосуються справи і пов’язані з зафіксованою в кіно-, та фотодокументах інформацією, технікою та технологією їх виготовлення. Як правило, фототехнічна експертиза призначається в тих випадках, коли необхідно встановити дані, зафіксовані на фотозображеннях в латентному (неявному) вигляді. Наприклад, визначити розміри зафіксованих на фотознімку предметів, взаємне розташування автомобілів відносно країв проїжджої частини дороги, точку зйомки фотознімка чи відтворити матеріальну обстановку місця події за фотознімками.
Об’єктами дослідження є фотознімки, технічні засоби та фотоматеріали, які застосовувались для їх виготовлення.

Типовими питаннями фототехнічної експертизи є такі:
1) Чи виготовлені надані на дослідження фотознімки з одного негативу?
2) Чи не є фотознімок у друкованому виданні фоторепродукцією з іншого видання?
3) Чи виготовлені фотознімки за допомогою наданого технічного засобу?
4} Чи виготовлені фотознімки за допомогою одного і того самого технічного засобу?
5) Чи піддавався фотознімок монтажу?
6) Чи з наданого оригіналу виготовлене його фотозображення на фотознімку?
7) Яка технологія виготовлення пред’явленого фотознімка (натурна, репродукційна, комбінована)?
8) Який фотоматеріал (фотопапір, фотореактиви) використовувався для виготовлення фотознімка?
9) Чи не складали надані фотонегативи раніше єдине ціле?
10) Де знаходиться точка зйомки наданого на дослідження фотознімка?
11) Яким було розташування транспортних засобів відносно краю дороги?
12) Які розміри предмета, зображеного на фотознімку?
13) Як давно (по можливості — конкретно) виготовлено фотознімок?
14) Яке взаємне розташування предметів, зафіксованих на фотознімку?

Експертиза матеріалів та засобів відеозвукозапису

Предметом криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису є фактичні дані, що відображаються у відеофонограмі — речовому доказі і мають відношення до справи. Вони пов’язані з технікою виконання відеофонограми та дикторами, мова яких зафіксована на ній; встановлюються за допомогою спеціальних знань у галузях криміналістичної ідентифікації, акустики, лінгвістики та інших наукових дисциплін. Цей вид експертного дослідження почав свій розвиток у 60-х роках XX століття з публікацій статей Керста про отримання відбитків голосу у вигляді розгорнутої в часі його амплітудно-частотної характеристики (сонограми) і сьогодні продовжує інтенсивно розвиватись, збагачуючи теоретичний та методичний аспекти. Одним з основних елементів предмета експертного дослідження є індивідуальність мови диктора, обумовлена як анатомо-фізіологічною будовою мовоутворюючих органів, так і свідомою та підсвідомою діяльністю вищої нервової системи, що відображає інтелектуальний та навичковий рівень мовного розвитку диктора. Сукупність дії усіх факторів при мовотворенні створює індивідуальний динамічний мовний стереотип диктора, що і дозволяє розпізнавати диктора за голосом та мовою. При фіксації звуку, в тому числі і мови, сигнали піддаються трансформації і залежно від пристрою фіксації можуть спотворюватись. Мова диктора може бути скомпільована з інших фонограм, з викривленням змісту висловів, які мали місце в оригіналі. Встановлення цих та інших даних, що відносяться до техніки виконання відеофонограми і складають предмет даної експертизи, базується на фізичних та технічних закономірностях відображення слідової інформації у відеофонограмах.

Таким чином, предмет даної експертизи є багатокомпонентним і потребує комплексного підходу при його експертному дослідженні: відповідної фазової підготовки експерта чи експертної комісії та підбору різноманітних методів дослідження. На сучасному етапі криміналістична експертиза матеріалів і засобів відеозвукозапису має чотири самостійні спеціальності, а саме:
1) технічне дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису;
2) дослідження акустичним сигналів та середовищ;

3) дослідження усної мови людини за її фізичними ознаками;

4) мовознавче дослідження усної мови людини.

Сукупність цих спеціальностей в основному охоплює предмет даної експертизи і дозволяє компетентно вирішувати її задачі, які за методологічним принципом поділяються на три основних блоки: ідентифікаційні, класифікаційні та діагностичні.

 Експертиза комп’ютерів, носіїв і технологій 

Судова і слідча практика свідчить про залучення у сферу кримінального судочинства таких специфічних об’єктів, як комп’ютерна техніка і програмні продукти. Найчастіше ці об’єкти виступають як інструменти здійснення злочинів (підробка документів, ухиляння від сплати податків, виготовлення фальшивих грошей, приховування слідів злочину тощо). Однак не менш поширеними є злочини, при здійсненні яких об’єктом посягання стає інформація, що знаходиться в комп’ютері, на якому-небудь носії, чи саме програмне забезпечення. Крім того, магнітні носії комп’ютерів нерідко є місцем зберігання, чи навіть приховування, інформації, що являє інтерес для розслідування злочину.
Об’єктами судової експертизи є комп’ютерна техніка, носії інформації (дискети, жорсткі диски, CDR-диски, флеш-карти тощо), периферійні пристрої (принтери, сканери, звукові карти), мережа INTERNET, програмні продукти.
Судова експертиза комп’ютерної техніки і програмних продуктів вирішує такі задачі:
— встановлення технічного стану комп’ютерної техніки;
— виявлення інформації, яка міститься на комп’ютерних носіях, та визначення її цільового призначення;
— встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам;
— встановлення авторства програмного продукту;
— визначення вартості програмного продукту та комп’ютерної техніки.
На вирішення судової експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів можуть бути поставлені такі питання:
1) Комп’ютер якої моделі надано на дослідження? Якими є технічні характеристики його системного блока і периферійних пристроїв?
2) Які технічні несправності має даний комп’ютер або його окремі блоки та пристрої, і як ці несправності впливають на роботу комп’ютера (блока, пристрою)?
3) Чи не проводилась адаптація комп’ютера для роботи з ним специфічних користувачів (особи з поганим зором, лівші та ін.)?
4) Чи міститься на даному носії якась інформація, і якщо так, яке її цільове призначення?
5) Чи міститься на даному носії інформація, яка має ключові слова «…»?
6) Чи міститься на даному носії інформація, в якій є дані про вказані в постанові підприємства (фірми, організації)?
7) Коли, ким були створені досліджувані файли?
8) Чи є дані програмні продукти ліцензійними копіями стандартних систем, чи вони є оригінальними розробками?
9) У який період часу створені файли, та яка дата останнього редагування?
10) Чи не вносились у програми даного системного продукту які-небудь корективи, що змінювали виконання певних операцій?
11) Чи містилася на носії інформація, що була знищена, якщо так, то яка саме?
12) 3 якого з наданих комп’ютерів здійснювався вихід у мережу INTERNET, за якими адресами, в який період часу?
13) Яким є механізм утрати інформації з локальних обчислювальних мереж, глобальних мереж і розподілених баз даних?
14) Чи можна за допомогою даного програмного продукту реалізувати функції, передбачені технічним завданням на його розробку?
15) Чи містяться на досліджуваному комп’ютері програмні продукти, які можуть використовуватися для злому пароля та несанкціонованого доступу до комп’ютерних мереж?
16) Чи можливе вирішення певного завдання за допомогою даного програмного продукту?
17) Яким є рівень професійної підготовки в галузі програмування і роботи з комп’ютерною технікою особи, яка виконала дані дії з комп’ютером і програмним забезпеченням?
18) Чи відповідає стиль програмування досліджуваного програмного продукту стилю програмування певної особи?
19) Чи відповідають прийоми і засоби програмування, що застосовувалися при створенні досліджуваного програмного продукту, прийомам і засобам, якими користується даний програміст?
20) Чи написана дана комп’ютерна програма певною особою (вирішується разом з експертом у галузі авторознавства)?
21) Якою є вартість програмного забезпечення (на час його придбання, вилучення, проведення експертизи)?
22) Якою є вартість окремих модулів, що входять до складу програмного продукту?
23) Якою є вартість комп’ютерної техніки (окремих комплектуючих) на час придбання (вилучення, проведення експертизи)?

Наслідки використання неліцензійного програмного забезпечення

Експертиза голограм

Голограми набули широкого використання для захисту цінних паперів, документів та товарів. Голографічні захисні елементи (ГЗЕ) використовуються як один із ступенів захисту від підробки у поєднанні з поліграфічними та іншими видами захисту. Самостійно ГЗЕ використовуються найчастіше для захисту від підробки товарів або як засоби контролю доступу (різноманітні голографічні пломби). Прикладами використання є захисні елементи державних в’їзних віз, паспортів, сертифікатів, пластикових платіжних засобів, посвідчень, дипломів, проїзних документів тощо. Як самостійний елемент захисту від підробки та для рекламних цілей голограми широко застосовуються при пакуванні спиртних напоїв, косметики, чаю, кави та цілої низки промислових товарів.
Порядок розроблення, виготовлення і використання гологра-фічного захисту регламентується Указом Президента Україци «Про захист документів і товарів голографічними захисними   » від 15 листопада 2000 р. № 1239/2000 та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок голографічного захисту документів і товарів» від 24 лю¬того 2001 р. № 171.
За способом виготовлення голографічного зображення ГЗЕ можна поділити на три основних типи: аналогові голограми (голограми, виготовлені методами оптичної голографії), синтезовані, які виготовляють за технологією «дот матрікс» або літографії високої роздільної здатності, та комбіновані, в яких використовуються синтезовані й аналогові елементи. Поряд з зображеннями, які контролюються візуально або за допомогою простих оптичних пристроїв, у ГЗЕ можуть бути приховані або закодовані зображення. Приховані зображення формуються з використанням голограм Фур’є або неосьових голограм Лейта—Упатніекса. Для кодування інформації в ГЗЕ, як правило, застосовують фазове кодування опорного хвильового фронту з використанням указаних вище схем запису. Набувають поширення розробка та виготовлення синтезованих цифровими методами голограм.
У сучасних ГЗЕ разом з описаними оптичними рівнями захисту, додатково використовуються елементи магнітного, люмінесцентного, термохромного, термореактивного та інших видів захисту. Контроль та експертне дослідження додаткових рівнів захисту істотно відрізняються від дослідження оптичних характеристик голограм і тому розглядатися не будуть.
Найпоширенішими є два види ГЗЕ: у вигляді фольги для гарячого тиснення та липкої голографічної наклейки. Відмінність між ними полягає у способі нанесення на предмет, що підлягає захисту, та товщині самих елементів. Нанесення фольги для гарячого тиснення на предмети здійснюється на термопресах, а липкі голографічні наклейки можуть наноситись як у ручному, так і в автоматичному режимах. Товщина фольги для гарячого тиснення не перевищує 10 мкм, а липкої голографічної наклейки, як правило, є більшою за ЗО мкм.
Можливими способами підробки голограм є: фальсифікація або імітація (заміна оригінальної голограми голограмою з подібним логотипом), гальванічне копіювання дифракційної мікроструктури, контактне копіювання, двоступеневе копіювання голограми, виготовлення голограми за заданим логотипом. Кожен з перелічених способів підробки має свої характерні особливості, які відбиваються в голограмі і можуть бути виявлені у процесі експертного дослідження.
Предметом експертизи голограм є встановлені фактичні дані, пов’язані з виготовленням та використанням голограм, отримані на основі спеціальних знань у галузі техніко-криміналістичного дослідження голограм і проміжних продуктів голографічного виробництва в передбаченому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Об’єктами експертизи є ГЗЕ, голограми, які використовуються як засоби контролю, іміджеві, образотворчі голограми та проміжні продукти голографічного виробництва, такі як програмне забезпечення, фотошаблони та макети, первинні голограми, рельєфно-фазові голограми-оригінали, майстер-матриці, металеві матриці для тиражування голограм.

Судово-медична експертиза трупа

Вмирання — це процес переходу від життя до смерті. За темпом настання розрізняють смерть повільну (тривалу, агональну) та швидку.
Якщо смерть настає повільно (години, дні), то процес вмирання завжди складається з п’яти етапів, які послідовно змінюють один одного: передагонального стану, термінальної паузи, агонії, клінічної смерті, біологічної смерті. При цьому виді смерті атональний період інколи може тривати до декількох тижнів. Відновлення всіх функцій організму можливо тільки до настання біологічної смерті, яка супроводжується незворотними змінами функцій нервової системи, кровообігу та дихання. Морфологічними проявами повільної смерті є нерівномірне наповнення кров’ю внутрішніх органів трупа, наявність у судинах згустків крові, помірна інтенсивність трупних плям.
Якщо смерть настає швидко (хвилини), то агональний період може бути дуже коротким або зовсім не спостерігатися. Морфологічними проявами швидкої смерті є венозне повнокрів’я органів та тканин трупа, переповнення кров’ю правої половини серця, крововиливи під серозні оболонки внутрішніх органів та інтенсивні трупні плями.
У медико-біологічному аспекті смерть може бути природною та неприродною. Такий поділ здійснюється на підставі причини смерті.
Природна смерть — це смерть, яка зумовлена фізіологічними причинами, що роблять неможливим існування цілісного живого організму (від повного вичерпання фізіологічних ресурсів організму в глибокій старості, від нестатку фізіологічних ресурсів молодого організму в результаті недоношеності плоду та несумісних з життям пороків анатомічного розвитку).
Неприродна смерть — це смерть, яка настає раніше фізіологічної межі.
Висновки про причини смерті базуються лише на медичних даних про стан організму, в першу чергу результатах судово-медичного або патологоанатомічного дослідження трупа.
У соціально-правовому аспекті смерть може бути насильницькою та ненасильницькою. Підставою для такого поділу є обставини настання смерті.

Насильницька смерть — смерть, зумовлена вбивством, самогубством чи випадком. Це роди насильницької смерті. Дані терміни мають виключно юридичний зміст. Лікар оперує ними, як правило, тільки коли складає свідоцтво про смерть і повинен використовувати мову офіційних юридичних документів.
Ненасильницька смерть — це смерть, яка не є наслідком порушення будь-яких правових норм (смерть від захворювання або природна смерть).

При виконанні судово-медичної експертизи трупа можуть ви-рішуватися питання загального та спеціального характеру.
Загальні питання:
1) Які характер та локалізація ушкоджень, що були заподіяні потерпілому?
2) Які ушкодження заподіяні зажиттєво, які — посмертно?
3) Яка давність заподіяння ушкоджень?
4) Ознаки якого ступеня тяжкості мають заподіяні зажиттєві тілесні ушкодження?
5) У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли утворитися виявлені ушкодження?
6) Які властивості мав травмуючий чинник (предмет)?
7) Чи могли виявлені ушкодження утворитися у результаті дії одного чинника (предмета)?
8) Якими були місце та напрямок дії травмуючої сили на тіло потерпілого?
9) Якою є кількість травмуючих дій та послідовність заподіяння ушкоджень?
10) Чи можливо заподіяння ушкоджень власною рукою потерпілого?
11) Чи співпадають характер та локалізація ушкоджень на тілі потерпілого з характером та локалізацією ушкоджень на його одязі?
12) Чи могли заподіяні ушкодження утворитись за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи?
13) Чи мали місце захворювання у потерпілого; якщо так, то як вони могли вплинути на настання смерті?
14) Яка причина та безпосередня причина смерті потерпілого?
15) Який час настання смерті?
16) Чи залишилась у потерпілого здатність до активних дій після заподіяння ушкоджень (бігати, ходити, повзати)?
17) Чи є ознаки активного або пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкоджень?
18) Чи є на трупі ознаки зміни його розташування та пози після настання смерті?
19) У якому середовищі знаходився труп, якою була тривалість перебування в ньому?
Перелік спеціальних питань визначається обставинами справи, видом ушкоджень та задачами конкретної судово-медичної експертизи. Для прикладу зупинимося на спеціальних питаннях, які вирішуються при деяких ушкодженнях.
При ушкодженнях тупими предметами на вирішення експерта можуть бути поставлені такі спеціальні питання:
1) Які конструктивні властивості мала травмуюча поверхня предмета (розміри, форма, рельєф тощо)?
2) 3 якого матеріалу виготовлено предмет?
3) Яка маса предмета?
4) Чи мали місце забруднення на поверхні предмета; якщо так, то який їх характер?
5) Яким був безпосередній механізм дії предмета (удар, стиснення, розтягнення, тертя)?

Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень

Найчастішим приводом для проведення судово-медичної експертизи живих осіб є необхідність встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Основним документом, який регламентує порядок проведення експертиз з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, є Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом МОЗ Украї-ни від 17 січня 1995 р. № 6.
З медичної точки зору тілесні ушкодження — це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникають як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх травмуючих чинників — фізичних, хімічних, біологічних, психічних.
У разі неналежного надання медичної допомоги, що дістало вияв у порушенні анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, експертна комісія вправі розглядати це порушення як тілесне ушкодження і визначити ступінь його тяжкості згідно з чинними Правилами.
Відповідно до чинного Кримінального кодексу розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: тяжкі, середньої тяжкості та легкі.
Ознаками тяжкого тілесного ушкодження є: небезпека для життя; втрата будь-якого органа або втрата органом його функцій; душевна хвороба; розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на третину; переривання вагітності; непоправне знівечення обличчя.
Ознаками ушкодження середньої тяжкості є: відсутність небезпеки для життя та інших ознак тяжкого тілесного ушкодження; тривалий розлад здоров’я; стійка втрата працездатності менш як на третину.
Ознаками легкого тілесного ушкодження є: короткочасний розлад здоров’я; незначна стійка втрата працездатності. Легке тілесне ушкодження може бути таким, що спричинило короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності або не спричинило таких наслідків.

При проведенні судово-медичної експертизи з метою визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як правило, вирішуються такі питання:
1) Які характер та локалізація ушкоджень, заподіяних потерпілому?
2) У результаті якого виду травматичної дії (предмета) могли бути спричинені виявлені ушкодження?
3) Які характеристики мав травмуючий чинник (предмет)?
4) Який безпосередній механізм (механізми) заподіяння ушкоджень?
5) Яка давність заподіяння ушкоджень?
6) Який ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень?
7) Чи могли заподіяні ушкодження утворитись за обставин, викладених у постанові про призначення експертизи?

Судово-медична експертиза при статевих злочинах

 

Безпосереднім документом, що регламентує порядок виконання судово-медичних експертиз при статевих злочинах є Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом МОЗ України від 17 січня 1995 р. № 6.
При проведенні вказаних експертиз використовують знання в галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, спеціальні лабораторні методи дослідження (судово-імунологічні, судово-цитологічні, клінічні тощо) і, у разі необхідності, вивчають медичну документацію, матеріали кримінальних і цивільних справ.
Експертиза може проводитися судово-медичним експертом одноосібне або із залученням лікарів інших спеціальностей: акушера-гінеколога, венеролога, сексопатолога, уролога, неонатолога та ін.
При проведенні судово-медичних експертиз з приводу статевих станів жінок можуть бути вирішені такі спеціальні питання:
1) Чи досягла обстежувана статевої зрілості?
2) Чи мають місце порушення цілості дівочої пліви; якщо так, то яка їх давність?
3) Чи здатна обстежувана до статевих зносин та запліднення?
4) Чи були у обстежуваної вагітності та пологи; якщо так, то коли?
5) Чи є у обстежуваної захворювання статевих органів; якщо так, то яка їх причина?
6) Чи є зв’язок між припиненням вагітності і травмою; якщо так, то який — прямий чи непрямий?
7) Чи мало місце штучне припинення вагітності?
8) Яка статева належність обстежуваної? .
9) Чи могли тілесні ушкодження, виявлені при проведені експертизи, утворитись за обставин, викладених у постанові?
При проведенні судово-медичних експертиз з приводу статевих станів чоловіків можуть бути вирішені такі спеціальні питання:
1) Чи здатний обстежуваний до статевих зносин?
2) Чи здатний обстежуваний до запліднення?
3) Чи досяг обстежуваний статевої зрілості?
4) Чи є у обстежуваного захворювання статевих органів; якщо так, то яка їх причина?
5) Яка статева належність обстежуваного?
6) Чи могли тілесні ушкодження, виявлені при проведенні експертизи, утворитись за обставин, викладених у постанові?

 Експертиза крові

Це найбільш поширений вид судово-імунологічних експертиз. Може досліджуватися рідка кров та кров у вигляді її слідів (крапель, плям, відбитків, замивних вод тощо). Кров має бути висушена без доступу прямого сонячного світла.
При проведенні судово-імунологічної експертизи крові вирішуються такі питання:
1) Чи є кров на об’єкті?
2) Людині чи тварині належить виявлена кров?
3) Яка група крові?
4) Людині якої статі вона належить?
5) Дорослій людині чи дитині вона належить?
6) Матері чи плоду вона належить?
7) Вагітній чи не вагітній жінці вона належить?
8) Яке регіональне походження крові?
9) Яка давність плям крові?
10) Чи можливе походження крові від конкретної людини?
Належність крові людині, тварині чи птиці визначають за допомогою реакції преципітації, яка полягає в тому, що в крові, яка досліджується із застосуванням конкретних преципітуючих си-роваток, склеюються білки відповідного виду (людини, тварини, птахів).
Групову належність крові визначають за системами АБО, Резус, Льюіс, MN, Р, Gm, Gc, Hp.
Визначення групи крові за системою АВО полягає у визначенні в крові, що досліджується, антигенів А, В, Н та аглютининів анти-А та анти-В.
Для групи О (перша група) характерна відсутність антигенів А та В, повинні визначатися два аглютинина (анти-А та анти-В) та антиген Н.
Для групи А (друга група) характерна наявність антигену А, аглютинину анти-В, може виявлятися антиген Н як супутній.
Для групи В (третя група) характерна наявність антигену В, аглютинину анти-А, може виявлятися антиген Н як супутній.
Для групи АВ (четверта група) характерна наявність антигенів А та В, відсутність аглютининів анти-А та анти-В, може виявлятися антиген Н як супутній.

Якщо при дослідженні крові не виявлені ні антигени, ні аглютинини — група крові не визначена.
Статеву належність крові визначають за наявністю статевого Х-хроматину у жінок, або У-хромосоми у чоловіків.

Експертиза виділень

До виділень людини належать сперма, сеча, кал, слина тощо. При проведенні експертиз виділень людини вирішуються такі питання:
1) Яка природа плями (сперма, сеча тощо)?
2) Людині чи тварині вона належить?
3) До якої групи належить?
4) Чи можливе походження виділень від конкретної людини?

 Експертиза часток органів та тканин

При проведенні експертиз часток органів та тканин вирішуються такі питання:
1) Якому органу чи тканині вони належать?
2) Людині чи тварині вони належать?
3) До якої групи відносяться?
4) Чи можливе походження знайдених часток від конкретної людини?
Видові та групові властивості виділень людини та часток органів і тканин визначаються за тими самими методиками, якими визначають видові та групові властивості крові.

Експертиза волосся

При проведенні експертизи волосся вирішуються такі питання:
1) Чи є наданий об’єкт волоссям?
2) Людині чи тварині воно належить?
3) 3 якої частини тіла воно походить?
4) Чи є на ньому механічні пошкодження?
5) Який спосіб видалення волосся (випало, вирвано, розірвано)?
6) Чи має волосся ознаки хімічної або термічної дії?
7) Чи мають місце захворювання волосся?
8) Яка його статева та індивідуальна приналежність?

Експертиза спірного батьківства, спірного материнства та підміни дітей

Ця експертиза проводиться традиційними методами з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачуваних осіб шляхом дослідження та порівняння гру-
нового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо. Вона може бути проведена також у випадку, коли одного з батьків чи дитини немає в живих, але є який-небудь біологічний матеріал від них (плями крові, виділення, волосся) чи медична документація з зазначенням груп крові.
Дана експертиза здійснюється у такій послідовності: ознайомлення з наданими документами; збір даних про перенесені захворювання, переливання крові; відбір крові та слини; аналіз крові, а за необхідності — і слини; складання висновку.
Забір крові і слини у осіб, що проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Цивільні правовідносини

 Генотипоскопічна експертиза

Донедавна питання судово-медичної експертизи спірного батьківства, материнства, підміни дітей, а також ідентифікації особи вирішувались без застосування методів молекулярної біології. Традиційно така експетиза базувалась на аналізі групових антигенів еритроцитарних, сироваткових, ферментативних систем крові, що дозволяло достовірно встановити лише групові властивості об’єктів, які досліджувались. Зокрема, виключити неправдиво вказане батьківство вищевказаними методами вдавалось не завжди. Експерти вимушені були робити висновок лише про те, що походження дитини від даного чоловіка не виключається (як і від інших чоловіків з такими самими груповими характеристиками).
Генотипоскопічна експертиза (генетична експертиза) — це індивідуальна ідентифікація (своєрідна генетична паспортизація), встановлення спорідненості по крові на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Цей вид експертиз дозволяє не тільки категорично виключити батьківство, а й здійснити позитивне встановлення обох батьків та спорідненість по крові взагалі (ідентифікацію особи), а також діагностику спадкових хвороб у плода на ранніх стадіях вагітності. Перевагами генотипоскопічної експертизи щодо традиційних методів імуноло-гічних досліджень є більш конкретні висновки, висока чутливість методів, можливість дослідження декількох зразків.
Як об’єкти дослідження при проведенні генотипоскопічних експертиз можуть бути використані кров рідка та висушена, слина, сперма, зразки тканин (м’язева, кісткова) та внутрішніх органів (печінка, серце тощо), волосся, сліди біологічного походження наречових доказах (тампони з піхви, ротової порожнини, прямої
кишки).
На вирішення генотипоскопічної експертизи можуть ставитися такі питання:
1) Чи походять надані біологічні об’єкти від конкретної особи?
2) Чи є батьком (матір’ю) дитини конкретна особа?
3) Чи походить дитина від конкретного батька (матері)?
4) Чи належать залишки трупа конкретній людині?
З метою їх вирішення в Україні при проведенні генотипоскопічних експертиз застосовуються два методи:
— метод геномної дактилоскопії, порядок застосування якого регламентовано Методичними вказівками МОЗ України «Вивчення зразків крові методом геномної дактилоскопії»;
— метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК, порядок застосування якого /регламентовано методичними вказівками МОЗ України «Використання ампліфікації високополіморфних локусів ДНК в судово-медичній експертизі рідкої крові».
Більш поширеним в Україні завдяки меншій трудомісткості та доступності, є метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК (або полімеразна ланцюгова реакція — ПАР). Він запропонований К. Mullis у 1986 році. Це метод ампліфікації (розмноження копій) ДНК, за допомогою якого можна виділити та розмножити у значній кількості певну послідовність ДНК. Подальше розділення отриманих фрагментів ДНК шляхом електрофорезу дозволяє ідентифікувати специфічні ділянки ДНК без використання радіоактивних зондів, на відміну від методу геномної дактилоскопії. Кінцевим етапом вказаної методики є отримання електрофореграм типування ДНК за конкретними локусами, які документують результати досліджень і додаються до висновку експерта. Більш сучасним видом аналізу ДНК є її аналіз у спеціальних приладах, які мають назву «аналізатори геля».

Судово-психіатрична експертиза

Судово-психіатрична експертиза в кримінальному процесі згідно зі статтями 76, 204 КПК України належить до числа експертиз, які обов’язково мають бути призначені для визначення психічного стану обвинуваченого або підозрюваного у тих випадках, коли в справі є дані, що викликають сумнів у їх осудності чи можливості в період провадження у справі усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Із введенням в дію нового Кримінального кодексу України (редакція 2001 року) виникла не менш важлива задача — визначення здатності обвинуваченого відповідно до свого психічного стану повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та/або керувати ними (ст. 20 КК), тобто визначення обмеженої осудності.

Предметом судово-психіатричної експертизи є визначення психічного стану осіб, яким призначено експертизу, в конкретні проміжки часу та відносно певних обставин, що становлять інтерес для органів слідства та суду.
Здійснення судово-психіатричної експертизи регулюється рядом статей: КК, КПК, ЦК, ЦПК, КпАП, законами України «Про судову експертизу в Україні», «Про психіатричну допомогу» та наказом МОЗ України від 8 жовтня 2001 р. № 397 «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади».
При виникненні сумнівів щодо психічної повноцінності обвинуваченого, підозрюваного, підсудного, потерпілого, свідка, цивільного позивача і відповідача, а також: особи, стосовно якої вирішується питання про її цивільну дієздатність, призначається судово-психіатрична експертиза.

Питання, які вирішуються судово-психіатричною експертизою.
При судово-психіатричній експертизі обвинуваченого (підсудного) ставляться такі питання:
1) Чи страждав обвинувачений (підсудний) під час інкримінованого йому діяння (діянь) психічним розладом, внаслідок якого він не міг у той період усвідомлювати свої дії або керувати ними?
2) До якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад — хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки?
3) Чи страждає обвинувачений (підсудний) у даний час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то коли почалася ця психічна
хвороба?
4) Чи потребує обвинувачений застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
5) Чи має обвинувачений які-небудь психічні вади, через які не може самостійно реалізувати своє право на захист?
6) Чи страждає обвинувачений на хронічний алкоголізм або наркоманію?
7) Чи потребує він лікування від алкоголізму чи наркоманії?
Судово-психіатричні експерти можуть вирішувати також питання про наявність у обвинуваченого ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії, якщо у слідства або суду виникає така необхідність.
При судово-психіатричній експертизі свідків і потерпілих ставляться такі питання:
1) Чи здатний свідок (потерпілий) за своїм психічним станом правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них?
2)Чи страждав потерпілий психічним захворюванням у період протиправного діяння?
3) Чи міг потерпілий за своїм психічним станом розуміти характер і значення протиправних дій, скоєних проти нього, та чинити опір?
4) Чи страждає потерпілий у даний час психічним захворюванням? Якщо так, то чи не виникло воно внаслідок протиправних дій, скоєних проти нього?

У цивільному процесі, залежно від категорії справи, тобто характеру юридичного акта або позову, судово-психіатричною експертизою вирішуються різні питання.
У справах про визнання громадянина недієздатним для встановлення опіки ставляться питання:
1) Чи страждає особа душевною хворобою або недоумством, внаслідок чого вона не може розуміти значення своїх дій або керувати ними?
2) Чи потребує вона встановлення опіки?
Якщо експертиза встановить нездатність особи розуміти значення своїх дій або керувати ними, то в такому разі йдеться про загальну цивільну недієздатність, у зв’язку з чим особі повинен бути обов’язково призначений опікун. Визнання особи недієздатною і встановлення опіки є мірою захисту прав хворого, який неспроможний самостійно їх здійснювати за психічним станом. Але якщо відпадуть підстави, через які громадянин був визнаний недієздатним, суд може винести рішення про визнання його дієздатним.

У справах про визнання угоди недійсною ставляться такі питання:
1. Чи страждала особа будь-яким психічним розладом на момент укладення угоди?
2. Якщо так, чи могла особа на момент укладення угоди розуміти значення своїх дій або керувати ними?
Угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який на момент її укладення перебував у такому стані, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина. Медичний критерій щодо зазначеного у законодавстві не сформульований, тобто не кваліфікується психічний стан, який відповідає юридичному критерію здатності або нездатності розуміти значення своїх дій або керувати ними. «Такий стан» за змістом може мати не тільки медичне а й психологічне значення.
Головною особливістю вказаних судово-психіатричних експертиз є ретроспективна оцінка психічного стану особи на момент укладення угоди, яка здійснюється на підставі аналізу проявів психопатологічних розладів, психологічних та соціально-побутових характеристик.

Судово-психологічна експертиза

Психічна діяльність людини являє собою відображення об’єктивної дійсності. Однак через різні причини суб’єктивного й об’єктивного характеру цей процес може відбуватись з певними відхиленнями. Для здійснення правосуддя дуже важливо знати характер і ступінь таких відхилень у осіб, чиї показання використовуються як джерела доказів у кримінальному судочинстві і у зв’язку з цим потребують критичної оцінки та визначення рівня їх достовірності.
Предметом судово-психологічної експертизи є питання про діяльність осіб, індивідуально-психологічні властивості яких не виходять за межі норми (особливості сприйняття певних явищ за даних умов, здатність адекватно їх оцінювати, особливості реагування на екстремальні ситуації тощо).

Питання, вирішення яких безпосередньо випливає з вивчення властивостей особи і дозволяє одержати про неї істотну інформацію, можна сформулювати таким чином:
1) Якою є загальна психологічна характеристика підекспертної особи (темперамент, характер, нахили, потребо-мотиваційна сфера тощо)?
2) Які психічні властивості особи мають яскраво виражений характер і можуть справляти істотний вплив на її поведінку (запальність, замкненість, крайня обережність тощо)?
3) Якими є домінуючі мотиви поведінки даної особи?
4) Який вид пам’яті у неї є переважаючим?
5) Чи могла дана особа, виходячи з її індивідуально-психологічних особливостей, сприйняти певний звук, запах, колір, швидкість руху об’єкта?
6) Чи є у конкретної особи вікові та індивідуальні особливості, що можуть вплинути на об’єктивність її показань?
7) Як міг вплинути психічний стан суб’єкта в момент сприйняття події на правильність сприйняття, запам’ятовування, відтворення фактів, що мають значення для справи?
8) Чи могла особа, перебуваючи у певному психічному стані, передбачати наслідки своїх дій?
9} Чи є у даної особи ознаки не пов’язаного з душевним захворюванням розумового відставання, і у чому вони виявляються, якими є ступінь і форма відставання?
10) Чи здатний обвинувачений, враховуючи рівень і особливості його розумового розвитку, правильно розуміти значення своїх конкретних дій та їх наслідків?
11) Чи міг обвинувачений, за станом його психіки, усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними?
12) Чи могла потерпіла в силу свого віку або рівня розвитку правильно розуміти характер і значення вчинюваних з нею дій і чинити опір під час посягання на її статеву недоторканність?
13) Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків, мотиваційні чинники вплинули на емоційний стан і психічний розвиток дитини?
Особливої уваги і виявлення суб’єктивних факторів потребують справи, у яких особи, втягнуті в їх сферу, пов’язані з управлінням технікою. Тут бажано проведення судово-психологічної експертизи для вирішення таких питань:
1) Якою є реакція даної особи на перешкоду, що раптово виникає?
2) Як відбились ті чи інші об’єктивні умови на ступені уваги досліджуваного, на швидкості і точності його реакції?
3) Який вплив могли справити індивідуально-психологічні особливості даної особи на її дії у незвичній обстановці, що склалася?
4) Як могла вплинути втома на поведінку особи в обстановці, що склалася?
5) Яким є можливий вплив тих або інших негативних емоцій (душевних переживань), що виникли у досліджуваної особи до події, на характер її дій?
На досудовому слідстві і в суді нерідко виникає питання про встановлення стану фізіологічного афекту як підстави для визнання наявності сильного душевного хвилювання у особи, яка скоїла злочин, що за певних умов може пом’якшити її відповідальність. Як відомо, для належного вирішення цього питання при здійсненні правосуддя необхідно встановити сукупність трьох фактів:
1. Наявність у особи в момент вчинення діяння фізіологічного афекту.
2. Наявність причинного зв’язку між настанням афекту і діями потерпілого.
3. Протизаконність насильства або особливо образлива поведінка потерпілого щодо обвинуваченого або його близьких.
Якщо встановлення фактів, про які йдеться в останньому з наведених пунктів, належить до компетенції слідчого і суду, то вірогідні висновки щодо першого та другого пунктів не можуть бути одержані без наукових психологічних досліджень, оскільки фізіологічний афект — категорія психологічна. Щоправда, у деяких випадках слідчий і суд можуть і повинні на підставі життєвого та професійного досвіду встановлювати деякі психологічні характеристики особи, що мають правове значення (жорстокість, боягузтво, ревнощі, корисливість тощо), однак визначення стану афекту і вирішення багатьох пов’язаних з ним важливих для правильного розгляду справи питань потребує спеціальних знань у галузі психології.
На вирішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
1) Чи були викликані суспільне небезпечні дії обвинуваченого станом сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту)?
2) Які психологічні причини обумовили настання цього стану?
3) У якій формі протікав афект?
4) Чи міг обвинувачений у такому стані передбачати наслідки своїх дій?
5) Чи був афективний стан помітним для оточуючих?
6) Чи виник фізіологічний афект обвинуваченого в силу його індивідуальних властивостей через деякий час після протизаконного насильства щодо нього або його тяжкої образи з боку потерпілого?
7) Чи міг у обвинуваченого виникнути стан афекту за умови насильства або тяжкої образи, які були заподіяні потерпілим третім особам?
8) Якою мірою встановлені дії потерпілого могли вплинути на психічний стан обвинуваченого, і якою мірою вони стали причиною його наступної поведінки?
9) Чи могла поведінка потерпілого, яка, хоча й не полягала у протизаконному насильстві або тяжкій образі, викликати у обвинуваченого стан фізіологічного афекту?
У кожному випадку вирішення питання про ступінь винуватості неповнолітнього і визначенні йому міри покарання потребується ретельне дослідження всіх обставин справи і особи.
Найбільш загальними питаннями, які можуть бути поставлені на вирішення судово-психологічної експертизи і вирішення яких уявляється досить істотним у справах неповнолітніх:, є такі:
1) Яким є рівень загального розвитку неповнолітнього у психологічному аспекті?
2) Якими є його емоційна сфера, коло інтересів і схильностей?
3) Якими є його здібності логічно мислити, орієнтуватись у ситуації?
4) Наскільки вплинули ті чи інші вікові особливості на діяльність неповнолітнього, на перебіг його психічних процесів?

У деяких випадках перед експертом-психологом ставляться питання, відповіді на які допомагають правильно оцінити показання неповнолітнього, наприклад:
1) Чи відповідають показання неповнолітнього його віку та інтелектуальному розвитку?
2) Яким є ступінь навіюваності допитуваного?
3) Чи є підстави вважати, що неповнолітній дає показання під впливом дорослих?
4) Чи володіє дана неповнолітня особа суб’єктивною можливістю правильно сприймати і оцінювати обставини, що мають значення у справі?
5} Чи міг малолітній свідок (потерпілий) правильно сприймати і усвідомлювати дану конкретну подію?
Якщо психічне здоров’я неповнолітнього не викликає сумнівів або воно встановлене судово-психіатричною експертизою, але є підстави для висновку про його розумову відсталість, то на ви-рішення судово-психологічної експертизи можуть бути поставлені такі питання:
1) Чи є у неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) відставання у розумовому розвитку?
2) Чи міг неповнолітній зі встановленим відставанням у розвитку повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними?
3) Чи існує відхилення у розвитку підлітка порівняно з нормальним для даного віку?
4) Рівню розвитку якого віку відповідає розвиток непонолітнього?

Судово-бухгалтерська експертиза

До предмета судово-бухгалтерської експертизи відносяться дослідження закономірностей утворення і відображення інформації у бухгалтерському та податковому обліку за господарськими операціями у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

На вирішення судово-бухгалтерської експертизи ставляться такі питання:
1) Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів на суму (зазначається сума) на підприємстві (вказується назва установи, організації) за період (зазначити)?
2) У який період утворилась нестача грошових коштів, котру встановлено актом інвентаризації від (зазначити дату) у сумі (зазначити суму), і хто був зобов’язаний забезпечити збереження
грошових коштів у цей період?
3) Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків (виникнення нестачі грошових
коштів), і хто був зобов’язаний забезпечити дотримання цих вимог?
4) Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей на підприємстві (зазначаються назва організації) за період роботи (вказується період) матеріально-відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім’я, по батькові) у розмірі (вказуються кількісні та вартісні показники)?
5) Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв’язку з нестачею товарно-матеріальних цінностей, яку встановлено інвентаризацією, за актом інвентаризаційної комісії (зазначити дату)?
6) Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків (нестача, необгрунтоване списання матеріалів, сировини та готової продукції), і хто був зобов’язаний забезпечити дотримання цих вимог?
7) Чи підтверджується документально нестача основних засобів (зазначаються назва організації, кількісні та вартісні показники)?
8) Чи підтверджується встановлений перевіркою розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв’язку з нестачею основних засобів, яку встановлено інвентаризацією, за актом інвентаризаційної комісії (зазначити дату)?
9) Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків (нестача, необгрунтоване списання, дотримання цих вимог?
10) Чи обґрунтовано виплачена заробітна плата (зазначається кому і за який період, за яку роботу, в якій сумі)?
11)3 урахуванням даних слідства та висновків почеркознавчої експертизи про те, що підписи на платіжних документах про одержання заробітної плати {№ відомості, період) вчинені не особами, які в них зазначені, визначити розмір безпідставно виплаченої та списаної по касі (підприємство) заробітної плати?
12) Чи обґрунтовано відшкодовано (зазначається кому і за який період) витрати на відрядження (в якій сумі)?
13) Чи підтверджуються документально висновки ревізії (зазначаються реквізити акта ревізії) у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт, з урахуванням висновків технічних експертиз (будівельно-технічної, технологічної)?
14) Чи підтверджується документально списання будівельних матеріалів, нарахування та виплати заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків
будівельно-технічної експертизи або інших експертиз)?
15) Чи підтверджується встановлений ревізією розмір матеріальної шкоди, завданої (зазначається кому) у зв’язку із завищенням обсягів та вартості виконаних робіт, яку встановлено згідно з
висновками будівельно-технічної експертизи або інших експертиз (зазначити реквізити експертизи)?
16) Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, могли сприяти спричиненню матеріальних збитків від завищення обсягів та
вартості виконаних робіт, і хто був зобов’язаний забезпечити дотримання цих вимог?
17) Чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (вказуються реквізити акта) заниження об’єкта оподаткування (вказується організація) за період (зазначається,
який) і донарахування до сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету (вказується, яких)?
18) Які порушення вимог нормативних актів, пю регламентують ведення бухгалтерського та податкового обліку, призвели до несплати податків та обов’язкових платежів внаслідок заниження об’єктів оподаткування, і хто був зобов’язаний забезпечити дотримання цих вимог?
19) Чи включаються до складу валових витрат підприємства (назва) витрати на сплату відсотків банку за кредитною угодою (№, дата), витрати на маркетингові послуги (можуть бути вказані інші види затрат, які викликають сумніви та які виключені податковою інспекцією із складу витрат, але оскаржуються підприємством)?
20) Чи відповідає нормам чинного законодавства України застосування підприємством (назва) нульової ставки з ПДВ по експортних операціях за контрактом (№, дата)?
21) Чи були емітовані прості векселі (назва підприємства) у кількості (шт.) на суму (вказується) у відповідності до чинного законодавства України про випуск та обіг цінних паперів? У разі
негативної відповіді, чи відобразилось це на правильності оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у (період)?
22) Коли виникає об’єкт оподаткування, і що є об’єктом оподаткування по податку на прибуток для підприємства (назва) за договором комісії (№, дата). Оподаткування яких сум валових доходів, отриманих підприємством (назва) за договором комісії (№,дата), має проводитись на підставі ПКУ, і яких сум — на загальних підставах, передбачених цим же кодексом?
23) Чи підтверджується документально вказаний у позовній заяві Б. розмір завданої йому шкоди у зв’язку з невиконанням відповідачем В. умов договору (реквізити)?
24) Чи була належною методика ведення бухгалтерського обліку за даними господарськими операціями?
25) Чи свідчить характер і схема оформлення неофіційних документів (конкретно) про складання їх особою, яка має навички ведення бухгалтерського обліку?

Господарські правовідносини

Судова фінансово-кредитна експертиза

До предмета судової фінансово-кредитної експертизи відносяться дослідження закономірностей утворення та відображення інформації у банківському обліку і звітності за господарськими операціями у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.
Фінансово-кредитною експертизою вирішуються питання за таким орієнтовним переліком:
1) Чи укладена кредитна угода між банком та підприємством у відповідності з чинними нормативними актами?
2) Чи відповідає документальне оформлення операцій (яким банком) з надання кредитів вимогам чинного законодавства щодо повноти нарахування та сплати відсотків за користування
кредитами (якому позичальнику)?
3) Чи відповідають форми забезпечення повернення наданого кредиту чинним нормативним актам?
4) Чи відповідає перелік наданих підприємством банку документів для отримання кредитних коштів за кредитною угодою чинному «Положенню про кредитування»?
5) Якими бухгалтерськими документами підтверджується наявність у підприємства майна, яке надане підприємством банку в заставу за кредитною угодою?
6) Чи були при оформленні договору застави до кредитної угоди дотримані вимоги нормативних актів, що регламентують здійснення вказаної операції?
7) Чи підтверджуються розраховані перевіркою збитки банку в результаті необгрунтованої видачі, неповернення кредиту за угодою (номер, дата)?
8) Чи відповідає вимогам чинних нормативних актів документальне оформлення операцій (яким банком) з надання кредитів щодо повноти та нарахування, сплати відсотків за користування
кредитами (якому позичальнику) за кредитним договором (який, номер, дата)?
9) Чи підтверджується на підставі бухгалтерських документів нецільове використання кредитних коштів по угоді (номер, дата)?
10) Які порушення обліку та контролю могли сприяти заподіянню матеріальної шкоди від необгрунтованої видачі, неповернення кредитів?
11) Які допущені порушення вимог нормативних актів, що регулюють порядок видачі, погашення кредитів, їх обліку та контролю, хто з посадових осіб був зобов’язаний забезпечити виконання встановлених правил?
12) У відповідності до вимог яких нормативних документів передбачено формування банком страхового резерву за рахунок валових витрат і формування загального резерву за рахунок прибут-ку? Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нормативів відрахувань до страхового резерву?

Судова фінансово-економічна експертиза

 

Зразок заяви про призначення економічної експертизи

До предмета судової фінансово-економічної експертизи відносяться дослідження закономірностей утворення та відображення інформації щодо фінансово-економічних показників діяльності підприємств, формування їх статутних фондів, акціонування, паювання, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відносин, цільового використання бюджетних коштів та грошових коштів підприємств за господарськими операціями у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Фінансово-економічною експертизою вирішуються питання за таким орієнтовним переліком:
1} Якими є основні економічні показники (ліквідності, платоспроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяльності (зазначити організацію) на дату укладення або закінчення угоди (зазначити реквізити)?
2) Як вказані показники вплинули на господарсько-фінансову діяльність (зазначити організацію, підприємство)?
3) Чи сформований статутний фонд акціонерного товариства (ВАТ або ЗАТ) у відповідності до норм чинного законодавства?
4) Чи підтверджується документально розмір вкладу (сума) до статутного фонду (зазначається організація, підприємство), та яка частка, у відповідності до статутних документів, підлягає поверненню учаснику (учасникам), які вибули зі складу засновників (зазначаються прізвище, ім’я, по батькові — для фізичнцх осіб, назва підприємства — у разі виходу зі складу засновників юридичних осіб), та на яку суму, дата виходу?
5) Якою є частка майна (зазначається організація, підприємство), пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові (зазначаються прізвище, ім’я, no-батькові, дата виходу) в разі виходу його із складу засновників?
6) Чи підтверджується встановлений ревізією розмір збитку від необгрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазначається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі?
7} Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, призвели до матеріальних збитків від заниження орендної плати, і хто мав забезпечити додержання цих вимог?
8) Чи відповідає встановленому порядку оцінка майна при приватизації, корпоратизації (назва підприємства) станом на (дата)?
9) Чи підлягає індексації доля капітальних вкладень (назва підприємства) у складі незавершеного будівництва (назва підприємства)?
10) Чи є, відповідно до наданих установчих та первинних документів, у вартості об’єктів нерухомості (яких конкретно), що підлягали приватизації, доля фінансування споруд за рахунок державних коштів?
11) Якою мірою виправданим є збільшення позавиробничих (комерційних) витрат на реалізацію продукції, передбачених у фінансовому плані доходів і видатків?
12) Наскільки є обгрунтованою ціна нової моделі виробу (з урахуванням інфляції)?
Коло питань, що їх може вирішувати судово-економічна експертиза, необмежене і залежить від конкретних фактів порушень, виявлених під час ревізій та перевірок, які стали предметом розслідувань і потребують застосування спеціальних знань у сфері економіки. Але при цьому питання не повинні виходити за межі компетенції експерта-економіста.

Товарознавча експертиза

При розслідуванні та судовому розгляді кримінальних і цивільних справ часто виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань у галузі товарознавства, в тому числі й у формі товарознавчих експертиз. Такі експертизи здійснюються при розслідуванні крадіжок майна, випуску недоброякісної продукції, контрабанди товарів, при розгляді судами цивільних справ, коли обставини справи обумовлюють необхідність дослідження споживчих властивостей продукції, товарів та сировини. Як джерела доказової інформації при розгляді цих справ виступають товари народного споживання, сировина, напівфабрикати, тара, пакування. Експертне дослідження таких об’єктів дозволяє визначити: їх різноманітні параметри, суттєві ознаки, властивості, різні обставини, пов’язані зі споживчими якостями; відповідність стандартам, технічним умовам, зразкам; спосіб фальсифікації вказаних об’єктів та шляхи попередження різних правопорушень.Сутність товарознавчої експертизи полягає у тому, щоб за допомогою спеціальних знань у галузі товарознавства дослідити товарні (споживчі) властивості виробів з метою визначення їх фактичного стану або (та) їх вартості (початкової, залишкової). Задача товарознавчого дослідження уточнюється при проведенні експертизи по конкретній справі залежно від її мети та обставин справи.

У кожному конкретному випадку обсяг  досліджень залежить від специфіки справи та тих конкретних питань, які ставляться перед товарознавчою експертизою, а саме:
1) Які найменування, призначення, артикул товару (продукції, сировини, допоміжних матеріалів)? До якого виду, роду, групи, партії, марки він належить?

2) Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
3) Як може бути розшифроване маркування представленого товару?
4) Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам? Які порушення допущені?
5) Вимогам якого стандарту або яких технічних умов має відповідати даний товар?
6) Які дефекти є у конкретному товарі? Чи можлива його реалізація (експлуатація) за наявності виявлених дефектів?
7) Які споживчі властивості досліджуваного товару? Чи придатний він до реалізації споживачу або підлягає промисловій переробці?
8) Якими даними характеризується сировина та матеріали, що використовуються для виготовлення досліджуваної продукції і товарів?
9) Які якість і сорт товару? Чи відповідає встановлений при розбракуванні сорт товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
10) Під впливом яких чинників змінилась якість товару та виникли різного роду дефекти? Чи мають останні виробничий характер або виникли у результаті механічних або інших пошкоджень при транспортуванні, зберіганні, носінні? Який процент втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?
11) Які кількісні дані товару (розмір, об’єм, вага тощо) та його комплектність? Чи відповідає вона вимогам технічно-нормативної документації?
12) Яка відпускна, оптова, роздрібна ціна товару (напівфабрикату, деталей, комплектів, вузлів тощо)?
13) Які умови приймання, зберігання та відпуску товару? Чи відповідають вони вимогам державного стандарту, технічних умов тощо? Який ступінь зниження якості, розміри псування або природної втрати товару?
14) Чи правильно виконані маркування, тарування та пакування товару? Чи відповідають вони нормативно-технічній документації або зразкам? Чи забезпечують пакувальні засоби збереження якості товарів?
15) Чи виготовлений товар в умовах промислового виробництва, чи кустарним способом? Яким конкретним підприємством і коли виготовлено товар? Вітчизняного чи іноземного він виробництва?
16) Які причини сприяли виникненню на товарі дефектів при його виробництві, зберіганні або транспортуванні?
17) Яка вартість товарної продукції з урахуванням втрати якості у зв’язку як з експлуатаційним зношенням, так і з пошкодженням від впливу зовнішніх факторів?
18) Якому коду відповідає товар згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?
19} Чи обгрунтовано здійснено переоцінку товару, який не користується попитом?
20) Якою є норма втрат під час зберігання даних товарів? Чи перевищена ця норма; якщо так — то наскільки?
21) Яким підприємством виготовлено даний товар? Чи виготовлено його на підприємстві, зразки продукції якого представлені?
22) 3 якого виду матеріалу виготовлено даний виріб?

 Автотоварознавча експертиза

Розвиток автомобільного ринку в Україні, значне насичення його автомобілями іноземного виробництва приводить до суттєвого збільшення юридичних операцій з автотранспортними заобами. Водночас зростають інтенсивність дорожнього руху і як наслідок — кількість дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Автотоварознавча експертиза в Україні регламентується наказом Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів від 24.11.2003 N 142/5/2092

Судова автотоварознавча експертиза вирішує такі питання:
1) Якою є залишкова вартість ТЗ залежно від строку експлуатації автомобіля, пробігу, його фактичного технічного стану, комплектності, додаткового обладнання?
2) Яка вартість деталей, вузлів та агрегатів ТЗ?
3) Яка вартість відновлювального ремонту ТЗ та розмір матеріальних збитків з технічної точки зору, заподіяних власникам ТЗ?
4) Якою є втрата товарної вартості ТЗ внаслідок аварійних пошкоджень і наступних ремонтних дій з їх усунення?
5) Яка вартість ТЗ, агрегатів і деталей, що ввозяться на митну територію України?
6) Чи укомплектовано ТЗ відповідно до інструкцій підприємств виробників та іншої нормативно-технічної документації?
7) У якому році виготовлено ТЗ та належні йому комплектуючі деталі?
8) До якого типу належить даний двигун, які його потужність і робочий об’єм?
9) Якою є можливість взаємозаміни деталей, вузлів та агрегатів при переобладнанні ТЗ?
9) Чи підлягає ремонтно-відновлювальним роботам даний пошкоджений ТЗ?
10) Який обсяг і характер ремонтно-відновлювальних робіт, номенклатури замінних деталей, агрегатів та вузлів, а також матеріалів, потрібних для відновлення пошкодженого ТЗ?
11) Який процентний показник залишкової вартості ТЗ, а також окремих деталей, вузлів та агрегатів, у їх числі — капітально відремонтованих?

Ризики «продажу» авто по генеральній довіреності

 Технічна експертиза

Судово-технічні експертизи призначаються у тих випадках, коли для вирішення питань, що виникають перед суб’єктами доказування, потрібні спеціальні знання в техніці. Технічні знання дуже різноманітні, мають тенденцію до прискореного розвитку і розширення, оскільки відображають закономірний процес постійного розвитку практично безмежної сукупності засобів, створюваних для здійснення процесів виробництва і обслуговування невиробничих потреб людини.

процесі вирішення завдань технічного характеру і специфічних завдань деяких категорій кримінальних справ можуть виникати такі питання загальнотехнічного характеру:
1) Чи знаходяться дані об’єкти (споруди, обладнання, прилади, пристосування, тара тощо) в технічно справному стані, а якщо ні, то в чому полягають їх несправності?
2) Чи правильно змонтована (встановлена, налагоджена) дана система (лінія), а якщо ні, то в чому полягають недоліки монтажу (встановлення, наладки)?
3) Яка причина несправностей матеріально-технічних засобів?
4) Чи є ремонт доброякісним?
5) Чи відповідає оцінка ремонту його фактичній якості?
6) Чи можна було здійснити доброякісний ремонт за певних умов?
7) Чи має дана машина дефекти, які виключають її застосування за конкретних умов?
8) Якою є причина певного дефекту машини?
9) Чи обумовлені дефекти механізму недоліками технічного проекту?
10) Чи не припинилось функціонування машина з певної причини?
11) Чи € достатнім запас міцності споруди, окремих її частин або технічного пристосування?
12) Чи не допущене надмірне навантаження на певному об’єкті?
13) Чи правильною є організація робіт на даній виробничій ділянці?
14) Чи можливе певне явище за конкретних умов (самовідгвинчування гайки, довільне вмикання мотора, відкривання кришки оголених струмопровідних частин електроустановки, довільне перекидання ковша, пошкодження ізоляції електричного дроту рухомими частинами механізму тощо)?

Пожежно-технічна експертиза

Пожежі, як правило, є наслідком злочинної бездіяльності, халатності, що допускаються окремими особами, або результатом злочинних дій, спрямованих на навмисне пошкодження або знищення майна, а також на приховання інших злочинів. Правильне встановлення причини пожежі дозволяє виявити наявність чи відсутність складу злочину.

Для пожежно-технічного експерта матеріальні об’єкти є найбільш важливими. Безпосереднє дослідження місця пожежі дає йому можливість особисто сприймати і оцінювати специфічні ознаки, необхідні для вирішення поставлених перед ним питань. Характер термічних пошкоджень на речовій обстановці дозволяє встановити місце виникнення пожежі, час настання тих чи інших подій.
Істотне значення для успішного проведення пожежно-технічної експертизи має правильна постановка питань перед експертом.
Орієнтовний перелік питань і рекомендована послідовність їх постановки може бути такою:
1) Де знаходиться осередок пожежі?
2) Як поширювалось горіння з осередку пожежі?
3) Який час тривала пожежа з моменту її виникнення до моменту ліквідації?
4) Чи має відношення до виникнення пожежі електрична мережа (електропроводка, електрообладнання)?
5) Чи має відношення до виникнення пожежі система опалення об’єкта?
6) Чи можливе самозаймання речовин, що зберігаються, і якщо так, то чи не має це відношення до виникнення пожежі?
7) Чим пояснюється найбільш інтенсивне горіння в даному місці об’єкта?
8) Яка максимальна температура горіння даних матеріалів?
9) Що було первинним: пожежа чи вибух?
10) Чи мають відношення до виникнення пожежі вогневі роботи (зварювання, різання), що проводились під час ремонту?
11)3 якої причини не спрацював автоматичний протипожежний пристрій?
12) Скільки часу необхідно для переходу тління даного матеріалу в полум’яне горіння в конкретних умовах?
13) Чим викликано руйнування плавкої вставки запобіжника: аварійним режимом в електромережі чи пожежею?
14) Чи мають відношення до виникнення пожежі механічні системи технологічної лінії?
15) Якою є безпосередня (з технічної точки зору) причина виникнення пожежі?
16) Чи відповідав технічний стан об’єкта вимогам правил пожежної безпеки, а якщо ні, то які порушення вплинули на виникнення і розвиток пожежі?
17) Чи є даний пристрій запалювальним, і який принцип його роботи?
18) Чи забезпечує даний пристрій запалювання даної речовини, матеріалу, предмета за вказаних умов?
19) Чи правильно використовувалась при гасінні пожежі бойова техніка?
20) Чи своєчасно були викликані додаткові сили і використані засоби для гасіння пожежі?

Будівельно-технічна експертиза

Судова будівельно-технічна експертиза призначається при розслідуванні та розгляді різних категорій справ: кримінальних— розкрадання державного, колективного та приватного майна; порушення технології будівельного виробництва, що призвело до нещасного випадку; цивільних — про визнання заповіту недійсним; визнання договору купівлі-продажу недійсним; визнання договору дарування недійсним; відшкодування матеріальної та моральної шкоди; поділ жилого будинку чи визнання права власності на частину будинку; визначення порядку користування земельною ділянкою; визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; господарських — заборгованості за виконані (або невиконані) роботи по будівництву, ремонту чи реконструкції об’єктів різних форм власності; взаєморозрахунки між замовником та підрядником, генпідрядником та субпідрядниками; справах по виконавчому провадженню — стягнення заборгованостей, відшкодування матеріальної шкоди.

Для проведення судової будівельно-технічної експертизи важливе значення має точність формулювання питань, які поставлені на її вирішення.
Орієнтовний перелік питань, які вирішує судова будівельно-технічна експертиза:
1) Якою є дійсна (відновна, залишкова) вартість (зазначається об’єкт) на момент проведення експертизи (чи інший період)?
2) Якою є вартість проектних робіт по будівництву (реконструкції, розширенню, ремонту) (зазначається об’єкт)?
3) Якою є загальна вартість будівництва (реконструкції, розширення, ремонту) (зазначається об’єкт) на період (зазначається дата)?
4) Якою є вартість будівельно-монтажних робіт, використаних будівельних матеріалів та експлуатації машин і механізмів по будівництву (реконструкції, розширенню, ремонту) (зазначається об’єкт) на період (зазначається дата)?
5) Чи відповідає проектно-кошторисна документація (зазначається об’єкт) вимогам нормативних документів, що діють на території України в галузі будівництва (за необхідності таку відповідність визначити на інший період, вказується період)?
6) Чи відповідають фактичні об’єкти та вартість виконаних будівельних робіт (зазначити об’єкт) даним проектно-кошторисної документації та даним актів виконаних робіт?
7) Чи правильно застосовані одиничні розцінки при складанні кошторису або актів виконаних робіт з визначення вартості будівництва (зазначити адресу)?
8) У якому технічному стані знаходиться об’єкт чи інженерні комунікації (зазначається адреса)?
9) Чи придатний об’єкт (зазначається адреса) до експлуатації?
10) Яка причина незадовільного (аварійного) технічного стану об’єкта, приміщення (зазначити адресу).
11) Яка причина аварії інженерних комунікацій чи конструктивних елементів будівель та споруд об’єкта (вказати адресу).
12) Яка причина деформації елементів будівельних конструкЧи відповідає якість виконаних будівельних робіт (зазначити об’єкт) вимогам нормативних документів?
14) Чи є причинний зв’язок між відхиленнями від вимог нормативних документів (вказати період), проектів, технології виконання будівельних робіт (зазначити об’єкт) та якістю виконаних
робіт?
15) Чи дотримані вимоги нормативних документів щодо техніки безпеки при будівництві (зазначити об’єкт)?
16) Чи дотримані вимоги нормативних документів технології будівельного виробництва при будівництві (зазначити об’єкт)?
17) Чи правильно застосовані чинні норми на списання будівельних матеріалів в технічних звітах?
18) Чи є обгрунтованим фінансування будівництва? Який розмір зайвого фінансування?
19) Чи відповідає технічна експлуатація інженерних комунікацій, елементів будівельних конструкцій вимогам нормативних документів?
20) Яка причина залиття приміщення (вказати адресу)?
21) Чи відповідає кваліфікація потерпілого характеру виконуваних ним робіт?
22) Який строк експлуатації окремих елементів будівель, споруд (наприклад оздоблювальних покриттів — олійного фарбування стін, штукатурного шару) та елементів інженерних комунікацій (наприклад — трубопроводів холодного водопроводу, гарячого водопроводу, каналізації з чавунних труб, радіаторів опалення, змішувачів тощо) (вказати адресу)?

 Агротехнічна експертиза

У процесі розслідування деяких видів злочинів (розкрадання, злочинна недбалість, зловживання службовим становищем) виникає необхідність встановити обставини, пов’язані з псуванням сільськогосподарської продукції під час її вирощування, зберігання або доставки споживачу.
Для цього застосовується, поряд з іншими заходами, агротехнічна експертиза, завданням якої є виявлення причин загибелі, псування або погіршення якості продукції сільського господарства в процесі її вирощування, зберігання або транспортування.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються агротехнічною експертизою:
1) Яка причина загибелі (розрідженості) посіву?
2) Яка причина одержання низького (нетоварного) врожаю?
3) Чи вносились конкретні добрива під сільськогосподарську культуру і в якій кількості?
4) Чи була дотримана технологія обробітку сільськогосподарських культур (норма висіву, глибина закладки насіння, строки посіву, догляд за посівом, норма поливу тощо)?
5) Чи мали місце втрати врожаю під час збирання, а якщо так, то в якій кількості і з якої причини?
6) Яка причина падіння родючості грунту? Чи не пов’язане воно з внесенням надлишкової кількості отрутохімікатів (гербіцидів) або добрив?
7) Які збитки заподіяно посіву потравою (витоптуванням худобою)?
8) Чи дотримувалась технологія буртовки (кагатування) коренеплодів і бульбоплодів?
9) Чи відповідає якість кормів за вмістом окремих компонентів нормативним концентраціям?
10) Яка причина псування сільськогосподарського продукту,що зберігається в коморі?

Земельні спори

Автотехнічна експертиза

При розслідуванні та судовому розгляді справ, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами (ДТП), важливе значення мають докази, отримані за допомогою автотехнічної експертизи.
Під автотпехнічною експертизою слід розуміти дослідження ДТП, яке проводиться експертом-автотехніком з метою з’ясування питань, що мають значення для вирішення кримінальної, цивільної чи адміністративної справи, пов’язаної з цією пригодою, якщо для відповіді на поставлені питання необхідні знання в галузі судової автотехніки.
Предмет судової автотехніки складають технічні закономірності виникнення і динаміки ДТП, методи і методики дослідження його технічної сторони.

На даному етапі розвитку експертної практики в рамках проведення автотехнічних експертиз розрізняють такі її види:
1. Дослідження обставин ДТП (переважно за допомогою розрахункових методів) — ситуалогічна експертиза.
2. Дослідження слідів на транспортних засобах, місці пригоди — транспортно-трасологічна експертиза.
3. Дослідження технічного стану транспортних засобів та їх окремих агрегатів, вузлів та деталей — техніко-діагностична експертиза.

При дослідженні обставин ДТП можуть вирішуватись такі основні питання:
1) Якою була швидкість ТЗ виходячи зі сліду гальмування і наступного його руху накатом до повної зупинки?
2) Якою була його швидкість у момент наїзду?
3) Якою є допустима швидкість ТЗ виходячи з умов видимості дороги?
4) Якою є допустима швидкість ТЗ на заокругленні дороги даного радіусу?
5) Якою була відстань між ТЗ і місцем наїзду (зіткнення) у момент виникнення небезпеки для руху?
6) Яким є гальмівний (зупиночний) шлях ТЗ у даних дорожніх умовах?
7) Де перебував пішохід у момент, коли водій мав технічну можливість зупинитися до місця наїзду?
8) Скільки часу необхідно водію для екстреної зупинки даного ТЗ?
9) На якій відстані від місця наїзду (зіткнення) міг знаходитися ТЗ у момент, коли водій сприйняв дорожню обстановку як таку, що потребує екстреного гальмування?
10) Який час рухався ТЗ у стані гальмування до наїзду (зіткнення) чи до повної зупинки?
11) Якою є найменша безпечна дистанція (інтервал) між даними ТЗ?
12) Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в конкретному випадку?
13) Чи була безпечною відстань до зустрічного ТЗ у момент початку обгону?
14) Як повинен був діяти водій у даній дорожній обстановці з точки зору вимог ПДР?
15) Чи мав водій технічну можливість зупинитися до місця наїзду (зіткнення) у момент виникнення небезпеки для руху?
16) Чи відповідали дії водія вимогам ПДР?
17) Чи достовірні з технічної точки зору показання водія про механізм ДТП у тій частині, що… (конкретизувати показання)?
18) Яка мінімальна відстань (уздовж дороги) необхідна для зміни смуги руху даного ТЗ при даній швидкості?
Транспортно-трасологічнаекспертизаможе призначатися для встановлення окремих елементів механізму ДТП, у процесі якої ТЗ зіткнулися одне з одним або предметами дорожньої обстановки.
Можуть вирішуватись такі основні питання:
1) Яким було взаємне розташування ТЗ у момент їх первинного контакту?
2) Якими частинами вони зіткнулись при контакті?
3) У якому місці проїзної частини відбулося зіткнення ТЗ?
4) У якому напрямку відбувався рух ТЗ відносно елементів дороги, предметів дорожньої обстановки, інших ТЗ?
У рамках проведення техніко-діагностичної експертизи можуть вирішуватись такі основні питання:
1) Чи працездатна робоча гальмова система ТЗ?
2) Чи працездатне рульове управління ТЗ?
3) Чи працездатний представлений механізм?
4) Коли виникла несправність, чи могла вона бути виявлена водієм до ДТП?
5) Яка причина поломки деталі?
6) Чи має деталь заводські дефекти, чи відповідає вона технічним умовам на її виготовлення?
7) Чи горіла електролампочка в момент руйнування її колби?
8) Чи є причинний зв’язок між несправністю і ДТП?

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

Технічна експертиза вибухів

Технічна експертиза вибухів призначається під час розслідування і судового розгляду справ, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів та їх комплектуючих, що містять вибухові речовини, чи їх незаконним зберіганням, носінням, виготовленням, збутом, розкраданням. Вона сприяє встановленню не тільки об’єктивної, а й суб’єктивної сторони злочину шляхом дослідження обставин, що вказують на навмисне чи необережне вбивство, самогубство чи каліцтво, нещасний випадок, і має також з’ясувати умови й обставини, що сприяли здійсненню злочинів з використанням вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів та їх комплектуючих, що містять вибухові речовини. Ця експертиза може також вирішувати ситуаційні задачі з метою встановлення механізму події, відтворення матеріальної обстановки, розташування людей що-до вибухового пристрою на момент вибуху, технічної можливості приведення в дію вибухового пристрою за певних обставин тощо.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються технічною експертизою вибухів:
1. Відносно факту та обставин вибуху вибухового пристрою, його дійсних та можливих наслідків:
1) Чи відбувся на місці події вибух вибухового пристрою?
2) Чи є пошкодження на предметах оточення місця події слідами вибуху вибухового пристрою?
3) Який вибуховий пристрій (вид, конструкція, призначення, принцип приведення в дію) був використаний для здійснення вибуху виходячи із слідів на місці події та вилучених під час його
огляду предметах?
4) Чи є предмети, вилучені з місця події, осколками вибухового пристрою і якого саме?
5) Чи є предмети, знайдені на місці події, осколками {частинами, деталями тощо) конкретного вибухового пристрою (наприклад ручної гранати Ф-1 тощо)?
6) Яка кількість вибухової речовини була підірвана виходячи з розмірів воронки на місці події?

 Електротехнічна експертиза

Електротехнічна експертиза проводиться з метою дослідження роботи електромережі та електрообладнання, причин виникнення в них аварійних режимів тощо.
Об’єктами електротехнічної експертизи є: електрообладнання, електроприлади та їх фрагменти, електропровід, кабелі, пристрої електрозахисту (плавкі запобіжники, автоматичні вимикачі), електрокомутуючі пристрої тощо.

На розв’язання електротехнічної експертизи виносяться, в основному, такі питання:
1) Які технічні характеристики досліджуваних елементів електроустановки, електроприладу?
2) Чи перебувають електроустановка, електроприлад у справному стані, а якщо ні, то які причини несправності?
3) Чи виникла несправність у результаті порушення технології виготовлення, неправильної експлуатації або з інших причин?
4) Чи відповідає переріз електропроводки даній потужності? Які характеристики електропроводки, ізоляційного покриття? Чивідповідає електропровід на об’єкті, що досліджується, вимогам
правил обладнання електроустановок (ПОЕ)?
5) Чи відповідають характеристики пристрою електрозахисту {плавкого запобіжника, автоматичного вимикача) вимогам ПОЕ?Які характеристики пристрою електрозахисту?
6) Якими мають бути електрострумові навантаження на кабельні вироби на окремих ділянках електромережі за штатних режимів роботи? Чи працювали окремі ділянки електромережі в режимі струмового перевантаження, і якщо це так, то яка була його величина?
7) Чи є сліди змін, переробок у вузлах і деталях пристрою електрозахисту, і якщо це так, то як це відбилося на їх характеристиках?
8) У якому стані знаходилися на об’єкті пристрої заземлення і громовідводу? Чи відповідають вони вимогам ПОЕ?
9} Чи є на представлених речових доказах ознаки аварійних явищ (оплавлення, сліди струмового перевантаження, короткого замикання тощо)?
10) Який механізм виникнення та розвитку аварійного режиму роботи електропристрою?
11) Чи спрацював пристрій електрозахисту при аварійному режимі електроустановки, і якщо це так, то чим це було викликано?
12) Чим викликане руйнування плавкої вставки запобіжника? З якого металу зроблений плавкий запобіжник? Чи є досліджувані плавкі вставки стандартними або нестандартними (саморобними), яка їх захисна характеристика?
13) Чи знаходилася лампа нажарювання в момент руйнування у справному стані, або її спіраль згоріла раніше? Чи відбулося (сталося) пошкодження колби лампи нажарювання, коли вона знаходилася в увімкнутому або вимкненому стані?
14) Чи дозволяє дана схема підключення навантаження користуватися електроенергією в обхід електролічильника?

 Технологічна експертиза

Технологічна експертиза проводиться у тих випадках, коли в процесі доказування виникає необхідність у встановленні фактів на основі вивчення особливостей обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу для напівфабрикату, що відбувається у процесі виробництва продукції, а також для визначення можливостей і використання на практиці найбільш ефективних та економічних виробничих технологій.

Технологічною експертизою стосовно кожної з галузей виробництва можуть бути вирішені такі питання:
1) Яким має бути кількісний і якісний склад готової продукції, що випускається?
2) Яким чином і на якому обладнанні виготовлена дана продукція?
3) Яке підприємство є її виробником?
4) Чи відповідає готова продукція стандартам, технічним умовам, зразкам? Якщо ні, то які зміни в технології її виробництва призвели до цього?
5) Чи є правильними норми витрати сировини?
6) Чи є правильними і допустимими витрати сировини за фактичними видатками в конкретних умовах залежно від оснащення підприємства, кваліфікації працівників, якості сировини?
7) Чи не було порушень обліку виробничої економії, яка утворилась у результаті впровадження на підприємстві нового технологічного обладнання, використання нових видів сировини?
8) Чи не утворилась економія сировини і матеріалів за рахунок зменшення їх витрат на одиницю виробу, зменшення видатків, удосконалення технології і у якій кількості?
9) Які відхилення від технологічного процесу мали місце, і як вони відбились на якості і виході продукції, утворенні природного убутку? Як часто і чим це було викликано?
10) Чи можливо на даному підприємстві, крім облікованої продукції, за рахунок певних змін технологічного процесу виготовити необліковану продукцію і в яких обсягах?
11) Яку кількість виробів можна виготовити додатково із списаної за документами сировини порівняно з оприбуткованою кількістю виробів?
Судово-технологічна експертиза може також вирішувати питання, пов’язані з визначенням вологості, жирності, цукристості залежно від тих чи інших особливостей і змін технологічного процесу.

Експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів

Аналіз слідчої, судової та експертної практики показує, що при розслідуванні кримінальних справ різних категорій (вбивства, зґвалтування, крадіжки тощо) як речові докази часто виступають наркотичні засоби. Ці ж засоби, а також сировина для їх кустарного або промислового виготовлення є основними доказами при розслідуванні справ, пов’язаних з їх незаконним виготовленням, зберіганням, збутом та вживанням.
Наркотики — група речовин різної природи (рослинного чи синтетичного походження), зловживання якими призводить до розвитку наркоманії.
Наркоманія — захворювання, яке дістає вияв у тому, що життєдіяльність організму підтримується на певному рівні за умови постійного вживання наркотичної речовини й призводить до незворотних порушень фізичних та психічних функцій.
Основними нормативно-правовими документами, які регулюють контроль та обіг наркотичних засобів, є три конвенції Організації Об’єднаних Націй, а саме: Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 року, Конвенція про психотропні речовини 1971 року, Конвенція про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року та Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів».
На вирішення експертизи наркотичних засобів можуть бути поставлені такі питання:
1} Чи містить надана на дослідження речовина наркотичні засоби? Якщо так, то яка їх вага?
2) До якого виду наркотичних засобів належить надана речовина?
3) Чи є на представлених речах {предметах одягу, вилученого у підозрюваного) нашарування наркотичних засобів?
4) Чи однакові за хімічним складом наркотичні засоби, вилучені у підозрюваного, і речовина, виготовлена на конкретному заводі?
4) Чи мають надані на дослідження препарати загальну родову (групову) належність?
5) У який спосіб виготовлений наданий на дослідження наркотик: кустарний чи промисловий?
6) Яке джерело походження наданого на дослідження героїну?
7) Чи мають єдине джерело походження надані на дослідження наркотичні засоби?
8) Який кількісний вміст опійних алкалоїдів (морфіну, кодеїну, тебаїну) у зразках маку?
9) Якій кількісний вміст діацетилморфіну у героїні, наданому на дослідження?

Незаконний обіг наркотичних засобів. Сукупність злочинів.

Експертиза рідин, що містять спирт

Предметом такої експертизи є встановлення фактичних даних про розслідувану подію на основі використання спеціальних знань у галузі судової експертології, хімії, технології виготовлення речовин, що містять спирт, та методів їх дослідження.
Об’єктами дослідження даної експертизи є конкретні визначені об’єми різних видів спиртних напоїв домашнього і промислового виготовлення, спиртові суміші, спиртовмісні рідини технічного призначення, сліди спиртовмісних рідин різного цільового призначення, які розподілені в масі або знаходяться на поверхні предметів-носіїв, а також конструкції та обладнання, які використовуються для вироблення зазначених рідин кустарним способом.
Експерту можуть бути поставлені такі питання діагностичного характеру.
1) Чи є дана рідина спиртовмісною, до якого виду вона належить, і яка її міцність?
2) Чи є в даній ємності або на поверхні предмета сліди рідини, що містить спирт?
3) Чи є дана рідина етиловим спиртом; якщо так, то гідролізним чи ректифікатом?
4) Саморобним чи кустарним способом виготовлена дана спиртова рідина?
5) Чи є дана маса брагою, придатною для виготовлення самогону

6) Чи відповідає дана рідина певному виду вино-горілчаних виробів?
7) Чи є наданий апарат або пристосування обладнанням для виготовлення спиртних напоїв?
Можуть бути поставлені й питання ідентифікаційного характеру, наприклад:
1) Чи має рідина, якою утворені сліди на предметі-носії, спільні родову, групову належність з рідиною, наданою для дослідження?
2) Чи становили раніше єдиний об’єм рідини, виявлені в різних ємностях?
3) Чи є рідина, виявлена на місці обшуку, самогоном і чи не є вона частиною об’єму рідини, що знаходилась у пляшці, вилученій у підозрюваного?
4) Чи відповідає за своїми технічними і якісними характеристиками алкогольний напій у даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?

Судово-гемологічна експертиза

Практика розслідування і судового розгляду справ (кримінальних і цивільних) нерідко потребує встановлення природи мінеральних утворень у вигляді коштовного каміння, а також джерела їх походження, складу і технології обробки, виробництва їх синтетичних аналогів та імітацій. Ці питання вивчаються гемологією — розділом мінералогії.
Мінерали з особливими властивостями, які завдяки саме ним високо цінуються і використовуються після ювелірної обробки як прикраси, одержали статус коштовного каміння. Умовно його ділять на класи: І клас — алмаз, рубін, сапфір, ізумруд, олександрит, благородна шпінель, евклаз, перли, деякі види бурштину; II клас — топаз, берил, циркон, аметист; ПІ клас — агат, сердолік, гірський кришталь, бірюза. Виробляються також штучні коштовні камені — рубін, сапфір, аметист, шпінель тощо.
Слід мати на увазі, що деякі коштовні камені за іншими класифікаціями відносять до так званих напівкоштовних, наприклад агат, гірський кришталь, сердолік, але це не має принципового значення.
Існує також величезна група мінералів, які широко використовуються для виготовлення досить привабливих прикрас і побутових речей. Вони належать до категорії обробних каменів і мають певне ювелірне значення. Можна назвати деякі з них: геліотроп, малахіт, моховик, онікс, сардер, сапфірин, халцедон, хризопраз, яшма тощо.
Судово-гемологічна експертиза має на меті встановлення природи каменів, їх найменування, віднесення до груп коштовних, напівкоштовних і обробних, визначення складу і технології виобництва їх синтетичних аналогів та імітацій, встановлення на-явності слідів коштовних каменів на об’єктах-носіях, придатності використання каменів у ювелірних виробах, а також джерела походження (родовища) каменів.
На вирішення експертизи цього роду ставляться такі питання:
1) Як називаються камені, вилучені в ювелірній майстерні за адресою…?
2) Чи є наданий експерту камінь коштовним, напівкоштовним чи обробним?
3) Чи є наданий для дослідження камінь природним, замінником, синтетичним аналогом або імітацією?
4) Яка вага і розмір даних каменів?
5) Яка вартість каменя, наданого на експертизу?
6) Чи є на інструментах, предметах сліди ювелірних каменів?
7) Чи не знаходився раніше цей камінь у ювелірному виробі; якщо так, то з якого металу цей виріб?
8) 3 якого родовища походять необроблені камені, надані для дослідження?
9) Чи походять камені, вилучені у різних осіб, з одного джерела?
10) Чи складали єдине ціле, один комплект частини ювелірного виробу, гарнітуру?
11) У кустарних чи заводських умовах оброблявся даний камінь?
12) Яка кваліфікація особи, яка здійснювала обробку каменя?

Судово-біологічна експертиза

Судово-біологічна експертиза призначається при розслідуванні і судовому розгляді різних категорій кримінальних і цивільних справ. При її виконанні використовуються досягнення біології та криміналістики, на стику яких вона виникла.
Сучасний стан судово-біологічної експертизи визначається її предметом і рівнем наукових розробок у галузі судової біології. Предметом даної експертизи є фактичні дані (обставини) кримінальної, цивільної або господарської справи, що встановлюються на основі різних наук біологічного профілю. Він визначається змістом тих питань, на які експертом-біологом можуть бути надані відповіді.

Вирішення, наприклад, класифікаційних задач, охоплює такі питання:
1) Яка природа речовини (матеріалу), виявленого на предметіносії? Якщо ця речовина належить до об’єктів біологічного походження, то яка його таксономічна належність? Що являє собою
об’єкт рослинного (тваринного) походження? До якого виду (роду, родини) рослин (тварин) він належить?
2) До якого виду (роду, родини) належать рослинні частки (листя, кора дерева, відщепи деревини), виявлені на предметі-носії?
3) Який видовий (родовий тощо) склад виявленої (вилученої) маси (порошків, сіна, повсті, вмісту пір’яної подушки)?
4) Чи є волокно, виявлене на предметі-носії, волоссям тварини (обривками пір’я птахів, павутиною)? Якщо так, то тварині якого виду (роду, родини) воно належить?
5) Чи є виявлене на предметі-носії волокно рослинним волокном (пучком волокон)? Якщо так, то рослині якого виду (роду, родини) воно належить?
6) До якої форми маку (опійної, олійної, декоративної, дикорослої) належать рослини з даної ділянки?
7) 3 натуральної шкіри чи імітації виготовлено даний виріб?
8) Чи є речовина, виявлена на місці події, пліснявими грибами? Якщо так, чи є вони патогенними (шкідливими для здоров’я людини)?

Одорологічна експертиза

Питання про встановлення об’єктів за запахом привертає увагу вчених і практиків. Значення його позитивного вирішення не викликає сумнівів. Проблема введення у сферу доказування результатів одорологічних досліджень (експериментів) наштовхується на те, наскільки вірогідними і науково обгрунтованими будуть результати, одержані за допомогою вибірки, здійснюваної службово-розшуковим собакою.

Незаперечне доведено, що кожна людина має виключно індивідуальний запах. І у цьому сенсі завдання уявляється цілком коректним. Основна полеміка — головним чином, процесуального порядку — виникла через участь у процесі ідентифікації за запахом біодетектора-собаки, поведінка якого не завжди може бути інтерпретована однозначно. Тому в Україні поки що офіційно вважається, що у такому вигляді процедура і методика встановлення джерела запаху не може бути визнана експертизою, а повинна розглядатися лише як оперативний захід, результати якого не можуть мати доказового значення в кримінально-процесуальному сенсі.
У той же час у практиці цілком допустимою є органолептична експертиза (органолептичний метод дослідження), наприклад, при дегустації продуктів харчування, вин, парфумів, і висновки таких спеціалістів використовуються як підстава для прийняття рішень, хоча навряд чи можна одержати від цих своєрідних біо-детекторів розгорнуті й аргументовані пояснення щодо ознак, за сукупністю яких вони зробили свій висновок. Вони просто на основі природних здібностей і певного фахового досвіду розпізнають смакові або запахові образи — специфічні «букети» смакових або запахових властивостей об’єктів реального світу, які відображаються в навколишньому середовищі.

Важливо зазначити, що в Російській Федерації вже офіційно запроваджено експертне дослідження запахових слідів, що дозволяє на досудовому слідстві встановлювати: наявність запахових слідів людини на вилучених з місця події носіях; ролі учасників розслідуваної події; спільність (чи відсутність такої) джерела походження запахових слідів, зібраних у різний час і в різних місцях; наявність запахових слідів особи, яка перевіряється, на вилучених предметах; наявність запахових слідів потерпілого на викрадених речах; розташування постраждалих в автотранспортному засобі до моменту аварії; місцеперебування певних осіб тощо.
На сторінках спеціальної літератури вже запропоновано багато обгрунтованих ефективних схем проведення одорологічного експерименту (експертизи) в судочинстві.

Експертиза об’єктів інтелектуальної власності

Основним завданням експертизи об’єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей останніх, до яких належать об’єкти авторського права, об’єкти суміжних прав та об’єкти промислової власності.

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються при дослідженні об’єктів авторського права та суміжних прав:
1) Чи є твір… об’єктом авторського права (суміжних прав); якщо так, до якого виду об’єктів він належить?
2) Чи використаний твір (фрагмент твору/оригінальна назва твору)… у творі гр. Н.?
3) Яким способом (відтворення, публічна демонстрація тощо) використано даний твір?
4) Чи охороняється авторським правом географічна основа карт?
5) Чи є даний компакт-диск, що містить програмні продукти, ліцензійним?
6) Чи дотримано авторські права скульптора при опублікуванні в даному періодичному виданні фотографії його твору?
7) Чи є даний твір, створений автором з власної ініціативи, але в службовий час і за допомогою службового обладнання (документів, матеріалів), службовим твором?
8) Яку частину вартості нематеріальних активів підприємства становлять об’єкти інтелектуальної власності, що йому належать?
9) У яку суму слід оцінити знак для товарів і послуг «X» при укладенні договору про передачу права власності на нього?
10) Чи є стаття «…», надрукована в газеті «…»№… твором? Якщо так, то чи охороняється вона авторським правом?
11) Чи має місце факт використання частини статті«…»в книзі гр. Н. «…»?
12) Чи є посилання на статтю «…», на автора статті та джерело запозичення в книзі Н.«…»на сторінках…? Якщо так, то чи є таке запозичення плагіатом або контрафакцією?
13) Чи є загальновідомими в Україні твір прикладного мистецтва як об’єкт авторського права, зображення та фірмове найменування «…»?
14) 3 яким власником авторських майнових прав в Україні асоціюється зображення та фірмове найменування «…»?
15) Чи є об’єктами авторського права фотографія та скульптура…, зображена на фотографії?
16) Чи є опублікування фотографії, на якій зображена скульптура…, у журналі«…» за березень 2001 року фактом використання витвору мистецтва — скульптури «…»?

Мистецтвознавча експертиза

Мистецькі вироби, завдяки високому і стійкому попиту на них, досить часто стають об’єктами злочинних дій або цивільних спорів. Повне і об’єктивне розслідування злочину або вирішення цивільного позову потребує використання спеціальних знань, які застосовуються в рамках судової мистецтвознавчої експертизи для вирішення конкретних питань, пов’язаних з мистецькими виробами.
Предметом мистецтвознавчої експертизи є фактичні дані, які мають значення для справи і пов’язані з визначенням історичної, культурної та художньої цінності мистецького твору, матеріальної вартості, відповідності його змісту та ідейного спрямування вста-новленим нормам суспільної моралі, що здійснюється на основі спеціальних знань у галузях мистецтвознавства, культурології, історії, соціології, етики, етнографії та інших наук.
Об’єктами мистецтвознавчого дослідження є твори образотворчого (живопис, скульптура, графіка) та декоративно-прикладного (професійного і народного) мистецтва, кіно- та відеопродукція, фо-томатеріали тощо. Такі твори можуть бути виконані з різних матеріалів, а також зафіксовані на будь-яких носіях (паперових, магнітних і кінострічках, електронних тощо). Це можуть бути, наприклад, екслібриси, монументальні пам’ятки культури, предмети одягу, історичного текстилю, кіно- та відеофільми та інше.

При написанні були використані матеріали ЕКСПЕРТИЗИ У СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ за загальною редакцією Б. Г. Гончаренка
    • Андрій 21.12.2015 в 12:13

    Ответить/Відповісти

    Підскажіть, які питання можна задати при військовій експертизі?

    1. Адвокат

      Яка саме військова, є військово-лікарська ПОЛОЖЕННЯ про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (військово-психіатрична, мета: встановлення ступеня придатності до військової служби, в тому числі і в службі у певних видах військ), військово-тактична: вирішує питання правомірності прийняття рішень начальниками та ступінь їх відповідальності.

    • Оля 15.03.2016 в 22:37

    Ответить/Відповісти

    Допоможіть будь ласка Скласти 10 питань для експерта у кримінальній справі за фактом незаконного відшкодування ПДВ; та 10 питань- щодо нанесення матеріальної шкоди державі підприємством!!! Буду дуже вдячна!!!

    1. Адвокат

      Приблизний перелік питань визначено в розділі судово-бухгалтерських та економічних експертиз. Також можна “відштовхуватися” від акту перевірки, якщо є в наявності. У Вашому випадку ставляться питання по конкретній справі (чому саме по 10 ?), а тому це виходить за рамки коментування. Можете створити нову тему на форумі і там обговорювати.

    • Алина 16.05.2016 в 14:15

    Ответить/Відповісти

    Какие вопросы нужно поставить экспертам для установления процента утраты функциональности ладони, в том числе – возможность ее полного/частичного сгибания?

    1. Адвокат

      Какую экспертизу Вы проводите? Если, например, медико-социальную экспертизу , то посмотрите по ссылке http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-п/page

    • Артем 03.06.2016 в 17:25

    Ответить/Відповісти

    Скажіть будь-ласка, у яких державних експертних установах проводиться генетична експертиза !!!! При можливості вказати відділ!

    1. Адвокат

      Подивіться для прикладу: http://dndekc.mvs.gov.ua/?page_id=14 та http://dndekc.mvs.gov.ua/?page_id=3663

    • вика 19.09.2016 в 15:07

    Ответить/Відповісти

    Доброго дня! Підскажіть які питання потрібно поставити на повторному судмедекспертному дослідженні, коли перша судмедекспертиза проводилась трупа,і було написано у висновку внутрішня кровотеча. Мед експерти не надали пояснень ніяких.. Підскажіть будь-ласка як правильно поставити питання в такому випадку якщо кровотечу можна було зупинити якби скора приїхала вчасно.?дякую.

    1. Адвокат

      В цій конкретній ситуації Вам потрібно звернутися все ж таки до фахівця (адвоката чи експерта), ознайомити його з висновком для визначення кола додаткових питань. Як варіант, можливо поставити таке запитання: “Чи настала смерть відразу після нанесення тілесних ушкоджень, після яких (якого) сталася кровотеча або якщо ні, то через скільки часу?“. Після надання відповіді Ви зможете встановити, чи вчасно приїхала швидка та чи виконані належним чином обов’язки лікарів.

        • вика 15.10.2016 в 13:32

        Ответить/Відповісти

        Дякую за відповідь. Але нанесення тіл.ушкоджень не було в нього вдома просто почалась кровотеча.

        1. Адвокат

          Залежить від того, чи вчасно приїхала швидка. Норматив приїзду швидкої на екстрені виклики – 10 хвилин. Якщо є проблеми з трафіком, дорогою – до 20 хвилин. Якщо були грубо порушені нормативи лікарями, можна ставити питання про їх відповідальність.

            • вика 21.10.2016 в 18:16

            Ответить/Відповісти

            Так,у нас саме така ситуація сталася що швидка з дійсно лікарем приїхала через 3 год,спочатку протягом год приїхала медсестра чи фельдшер,чи хто я навіть не знаю оск вона не представилась коли вона побачила що йде кров вона злякалась і почала комусь звонити по тел , говорячи що вона не знає що робити і тут треба лікаря визивати..вона тільки давлєніє зміряла і все.потім ми знову чекали 2 год. Отже мені можна поставити питання таким чином чому вчасно не приїхала швидка, але як правильно запитати?і як правильно зіслатись на те що швидка не надала ніяких докум.та журналу реєстрації виклику підчас 1ї експертизи?(дуже дякую Вам за відповідь ми не знали цього моменту про20 хв)

            1. Адвокат

              Вам все ж таки потрібно мати докази того, що швидка приїхала надто пізно. Я думаю, що Вам необхідно звернутися до фахівця з даною ситуацією для правильності подальших дій.

    • Виталий 03.10.2016 в 17:29

    Ответить/Відповісти

    Добрый день! Подскажите пожалуйста, в начале июне случилось преступление – грабеж. Во время преступления потерпевшему нанесены телесные повреждения, а также унижение чести и достоинства (человека в почтенном возрасте крутили за нос и уши, подтягивали к работающему деревообрабатывающему станку с целью запугать), и собственно лишение имущества. После преступления потерпевший неоднократно обращался за мед.помощью в ФАП (гипертония, резкое (из-за стресса) повышение уровня сахара в крови). В сентябре у потерпевшего случился обширный инфаркт. Можно-ли ставить вопрос о проведении дополнительной судмед-экспер-тизы в данном случае, на решение которой выносить вопрос о наличии причинно-следственной связи между стрессом, полученным во время преступления и инфарктом. Если нет, подскажите пожалуйста, как поступить. Спасибо!

    1. Адвокат

      Больше подходит, по моему мнению, составить гражданский иск в уголовном деле о возмещении морального вреда и взыскивать достойную суму за совершенные действия. Можно ходатайствовать и об экспертизе, на я бы сначала посоветовал проконсультироваться с независимым экспертом, возможно ли получить необходимое заключение при конкретном Вашем случае и повлияет ли это на тяжесть нанесенных тел. повреждений.

    • Іван 18.10.2016 в 15:19

    Ответить/Відповісти

    Підкажіть будь-ласка, чи можливо оскаржити результати судово-медичної експертизи (допущені порушення прямих норм Правил судово-медичного визнання ступеня тяжкості тілесних ушкоджень) крім призначення комісійної судово-медичної експертизи. Дякую!

    1. Адвокат

      Якщо є грубі порушення Правил, можливо в суді доводити і вказувати на це. Висновок експерта не є обов’язковим для суду, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку. На практиці це не досить просто, адже суду простіше взяти “залізний” доказ – висновок експерта і не поглиблюватися в роботу експерта. Якщо буде інша – додаткова, комісійна експертиза, то і у Вас буде більше шансів.

    • Юлія 04.11.2016 в 00:47

    Ответить/Відповісти

    Сталося ДТП 02.10.2016 р., потерпілий має тяжкі ушкодження, до цього часу слідчій не залучив експерта до проведення експертизи транспортних засобів, той хто скоїв наїзд і втік з місця ДТП заперечує свою причетність до злочину, без експертизи ніяк! На яких підставах діє слідчий не роблячи експертизу? Чи може потерпілий просити слідчого суддю про залучення експерта? І де його шукати?

    1. Адвокат

      Потерпілий може заявити клопотання слідчому про призначення експертизи та поставити відповідні питання. При відмові слідчого у задоволенні клопотання можете написати скаргу до слідчого судді.

    • Віка 22.11.2016 в 22:57

    Ответить/Відповісти

    Склалася така ситуація, що на лічильник електроенергії був встановлений прилад який зупиняв роботу лічильника. Цей прилад вилучили і щодо нього призначена експертиза. Які питання можна поставити експерту?

    1. Адвокат

      Якщо мета експертизи виявити сторонній вплив на лічильник, то можливо провести експеризу з метою з’ясування, чи був сторонній вплив, н-д, магнітного поля на лічильник та чи був цей вплив здійснений за допомогою вилученого предмета.

    • Андрій 19.01.2017 в 15:46

    Ответить/Відповісти

    Підкажіть будьте-ласкаві, який вид судової експертизи слід призначити, для встановлення загальної вартості товарно-матеріальних цінностей які знаходились в продуктовому магазині та автозаправній станції на день розлучення (спільний бізнес колишніх чоловіка та дружини, справа про поділ майна подружжя), та які слід витребувати докази (документи), щоб таку експертизу провести?

    1. Адвокат

      Думаю, товарознавча, яка може дати відповідь щодо вартості товарної продукції (у т.ч. відсутньої). Перелік документів неможливо вказати, так як потрібно знати Вашу справу (система оподаткування та ін.). Тому раджу порадитися з експертом чи з Вашим юристом.

    • Леонід 26.03.2017 в 10:38

    Ответить/Відповісти

    380673942387 ПРОДОВЖУЮЧИЙ ЗЛОЧИН Група злочинців шляхом обману і зловживання довірою захопила приватне домоволодіння і земельні ділянки потерпілого, незаконо користується. воложіє і розпоряжається домоволодінням і земельними ділянками на протязі багатого часу. Проводмтся досудове слідство за ознаками ст.190.384.358. Яку призначити експертизу по визнанню збитків потерпілому в зв.язку з вказаним злочином

    1. Адвокат

      Збитками є:

      1. Втрати, яких особа зазнала внаслідок вчинення кримінального правопорушення у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

      2. Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

      Таким чином, у Вашому випадку, з урахуванням матеріалів справи, необхідно визначитися з вартістю майна, чи було воно пошкоджене та ін. Можливі оціночні експертизи.

    • Наталія 01.06.2017 в 12:41

    Ответить/Відповісти

    Підскажіть 5 питань есперта під час дослідження реальності товарної угоди між постачальником і покупцем оформленої векселем?

    1. Адвокат

      Можна призначити судово-бухгалтерську експертизу операцій з цінними паперами (векселями). Реальність угоди, як правило, встановлюється судом, тому категоричної відповіді експертиза, ймовірно, не дасть. Питання, як правило, беруться загальні щодо судов-бух експертиз, із врахуванням конкретної справи.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован