Права затриманих

femida1Перш за все необхідно зазначити, що згідно нового КПК, ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених Кодексом.

Без ухвали слідчого судді будь-яку особу має право затримати кожен у випадках, передбачених ст. 207 КПКУкраїни. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину виключно у випадках, передбачених ст. 208 КПК України. Але в будь-якому випадку затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу. Відповідно до ст. 209 КПК, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою. При затриманні особи обов’язково складається протокол, в якому зазначається, зокрема, точний час (години та хвилини) відповідно до ст. 209 КПК. Протокол з роз’ясненням прав вручається затриманому та надсилається прокурору. При затриманні особи в обов’язковому порядку повідомляються близькі родичі затриманого, члени сім’ї чи інші особи. Це є обов’язок уповноваженої особи, закріплений в КПК. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Допомога надається кваліфікованим адвокатом, який зобов’язаний прибути до органу досудового слідства. Надання правової допомоги у даному випадку передбачено  ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Виклик до слідчого. Що потрібно знати

Також в кодексі передбачено, що в  підрозділі органу досудового розслідування мають бути призначені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування затриманих. Вказані особи також в обов’язковому порядку повинні перевірити, чи повідомлялися близькі родичі затриманого, члени сім’ї чи інші особи про його затримання і у разі нездійснення такого повідомлення про затримання – здійснити вказані дії самостійно.

Слід зазначити, що новим КПК введено новелу, згідно якої докази не будуть визнані допустимими у випадку, якщо показання були отримані від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Дана новела є досить суттєвою і правильною. В КПК 1963 р. було закріплено таке поняття, як явка з повинною (привід для порушення кримінальної справи). Дуже поширеною була практика незаконного тримання (затримання) оперативними працівниками осіб та «вибиванням» з них потрібних показань, які в подальшому приймалися як докази в судах. Після написання «явки з повиною» така особа допитувалася в якості свідка. І ці свідчення також були доказами в судах. Маємо надію, що дана практика зникне назавжди, адже такі показання не будуть сприйматися як докази, а тому і необхідності в застосуванні незаконних дій з боку правоохоронних органів не буде.

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

Отже, при затриманні особи, відповідно до нового КПК, їй в обов’язковому порядку роз’яснюються його права, негайно повідомляються близькі родичі чи інші особи, надається безоплатно правова допомога адвоката, чітко визначено строки здійснення відповідних процесуальних дій. Звісно, як до прибуття адвоката, так і під час розслідування, затриманий має право не давати будь-яких показань. Адже ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Затримання особи без дотримання вказаних норм є незаконним, а особи, які здійснили таке затримання, повинні бути притягнуті до відповідальності, в тому числі до кримінальної.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован