Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві

femida1Згідно cт. 3 Конституції України – людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. На теперішній час все частіше доводиться стикатися з тим, що учасники кримінального процесу на досудових стадіях його провадження (свідки, потерпілі), просто не бажають повідомляти органам досудового розслідування відомі їм дані про вчинене або таке, що готується, кримінальне правопорушення (злочин). Тому постає актуальне питання із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та, зокрема, на його досудовій стадії – досудовому розслідуванні, насамперед свідків і потерпілих.  Передусім зазначу, що нормативна база, яка регулює дані правовідносини, включає в себе Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у  кримінальному  судочинстві», Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про оперативну-розшукову діяльність».

Отже, хто може скористатися заходами забезпечення безпеки, які ці заходи та як виконуються.

Виклик до слідчого. Що потрібно знати

Згідно з Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у  кримінальному  судочинстві», до осіб, які мають право на забезпечення безпеки, належать:

особа,   яка   заявила  до  правоохоронного  органу  про кримінальне  правопорушення  або  в  іншій  формі  брала участь чи сприяла   виявленню,  попередженню,   припиненню   або  розкриттю кримінальних правопорушень;

 потерпілий   та   його   представник   у   кримінальному провадженні;

 підозрюваний,  обвинувачений,   захисники    і    законні представники;

 цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у   справі   про   відшкодування   шкоди,   завданої  кримінальним правопорушенням;

 представник  юридичної  особи,  щодо  якої здійснюється провадження;

 свідок;

 експерт, спеціаліст, перекладач і понятий;

 члени сімей та близькі родичі осіб, перелічених вище, якщо шляхом погроз або  інших  протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників кримінального судочинства.

Вказаним законом регламентуються права і обов’язки осіб, які потребують захисту, а також права і обов’язки органів, які забезпечують безпеку.

Права затриманих осіб

Слід зазначити, що застосування заходів безпеки передбачено і КПК України. Зокрема КПК встановив, що особа, яка потребує заходів безпеки, може звернутися з заявою про застосування заходів безпеки. В даному клопотанні (заяві) особа може вказати конкретний захід (заходи), який просить застосувати. Зокрема, це:

особиста охорона, охорона житла і майна;

 видача спеціальних  засобів  індивідуального  захисту   і сповіщення про небезпеку;

 використання технічних засобів контролю і  прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

 заміна документів та зміна зовнішності;

 зміна місця роботи або навчання;

 переселення  в інше місце проживання;

 поміщення до дошкільної  виховної  установи  або  установи органів соціального захисту населення;

 забезпечення конфіденційності відомостей про особу;  

закритий судовий розгляд.

Здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи служби безпеки або внутрішніх справ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи. Рішення  про  застосування заходів безпеки може бути прийнято і слідчим  суддею у випадках, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України

Вилучення майна в ході кримінального провадження

Орган,  який  здійснює  оперативно-розшукову  діяльність, слідчий,   прокурор,  слідчий  суддя,  суд,  одержавши  заяву  або повідомлення  про  загрозу безпеці  особи,  зобов’язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк  не  більше  трьох  діб, а у невідкладних випадках – негайно прийняти  рішення про застосування або про відмову у застосуванні заходів   безпеки.  На  своє  рішення  вони  приймають  мотивовану постанову  чи  ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено  здійснення  заходів  безпеки.  Ця постанова чи ухвала є обов’язковою  для  виконання  вказаними  органами.  Тут необхідно зазначити, що рішення слідчого чи прокурора про застосування заходів безпеки може бути оскаржено слідчому судді.

За неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень по заходам безпеки щодо осіб, взятих під захист, службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован