Юридичний словник

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Ю

Житло — готовий жилий будинок чи інше жиле приміщення, придатне для проживання в ньому людей.

Житлове законодавство — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють умови і порядок надання житлових приміщень громадянам, користування і розпорядження ними.

Житлове право України — сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло.

Житловий кодекс України — єдиний законодавчий акт, що регулює житлові відносини в Україні, пов’язані з гарантіями і забезпеченням права громадян держави на житло. Кодекс передбачає правові заходи по належному використанню та забезпеченню житлового фонду усіх форм власності.

Житловий фонд (громадський) — сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що належать кооперативним організаціям, їх об’єднанням, профспілкам та іншим громадським організаціям.

Житловий фонд (державний) — сукупність жилих будинків та інших жилих приміщень, що знаходяться у власності місцевих рад народних депутатів, державних підприємств, установ, організацій і призначаються для проживання людини і громадянина.

Житловий фонд (індивідуальний) — сукупність жилих будинків (приміщень), що знаходяться в особистій і приватній власності.

Житловий фонд будівельних кооперативів (ЖБК) — сукупність жилих будинків, що належать житлово-будівельним кооперативам і призначаються для проживання членів БК.

Житлові пільги — передбачені житловим законодавством пільги і переваги для окремих категорій громадян при забезпеченні житловими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду і фонду житлово-будівельних кооперативів, при визначенні розміру плати за комунальні послуги тощо.

Житлові чеки — приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду.