Два державні акти на одну земельну ділянку

Адвокатське бюро ОСМАРКНерідко виникає ситуація, коли на одну й ту ж земельну ділянку видаються різні державні акти на право власності різним особам. Звісно, хтось перший отримав земельну ділянку у власність, інший – трохи згодом. Можлива ситуація, коли одна земельна ділянка знаходиться, згідно технічної документації, частково у власності різних осіб, тобто маємо в наявності так звану «накладку».

В таких випадках, звісно, більше всього потерпають люди, які отримали право власності на земельну ділянку та отримали державні акти. Адже кожна сторона витратила кошти, час та нерви для отримання бажаного Акта. І ось, за «зразкову» роботу чи землевпорядної організації, чи ради будь-якого рівня, громадяни повинні відстоювати свої права в судах.

Отже, що можливо зробити в такій ситуації?

Земельні спори

Перш за все коротко оглянемо правові підстави виготовлення та отримання державних актів.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно  ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно того ж ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Таким чином, якщо особа отримала державний акт на право власності на землю, вона може і повинна відстоювати свої інтереси у разі порушення її права володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнанням недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Істотні умови договору оренди землі. Визнання недійсними таких договорів.

Як вже зазначалося, державні акти на право власності на земельну ділянку виготовляються та надаються згідно рішення (розпорядження) відповідної ради. Тобто, визнавати тільки державний акт недійсним, скасувати його та ін. не є недоцільним: необхідно, перш за все, визнавати незаконним рішення відповідної ради про надання у власність земельної ділянки, про надання дозволу (затвердження) проекту землеустрою. Слід додати, що деякі суди підтримують позицію, що державний акт на право власності на земельну ділянку не можна визнавати у судовому порядку недійсним, оскільки це не передбачено нормами ЦК України як спосіб захисту прав. Однак з цим повністю погодитися не можна, адже згідно закону та роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7, судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Тобто, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним може бути наслідком скасування рішення (розпорядження), на підставі якого державний акт видано.

Звертатися до суду потрібно в порядку адміністративного судочинства (окружний адміністративний суд чи місцевий загальний суд). Для підготовки матеріалів до суду та ведення справи в суді (представництво) краще звернутися до кваліфікованих юристів чи адвокатів, тому що ведення таких справ у суді потребує певних знань в області матеріального права та процесу.

1 комментарий/коментар

    • danashop.ru 28.04.2016 в 14:42

    Ответить/Відповісти

    Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 р. цільове призначення земельної ділянки, що надана в оренду, має бути обов’язково зазначене в договорі оренди як одна із його істотних умов.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован