Апеляційна скарга на постанову суду – зразок

Діє з 15.12.2017 р.
До Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

  

Позивач:                 Петренко Петро Петрович

                                 ід. код 0000000000

                                 25000, вул. _______, Кіровоградський район, Кіровоградська область

                                 тел. 099 0000000 

Відповідач:               Головне управління ДФС у Кіровоградській області

                                   25006, вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький

                                   тел. 0522 36-69-61

               01 березня 2018 року

 

Апеляційна скарга

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду

по справі № ___________ від ________________року

 

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від _________ (повний текст виготовлено ____ р.) у позові П.П.П. (далі – Позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі – Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від _________ р. за № ___________, _________ р. за № _______, _______ р. за № _______, відмовлено повністю.

 

Вважаю, що постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому постанова підлягає скасуванню з нижчевикладених підстав:

 Працівниками Головного Управління ДФС у Кіровоградській області (далі – Відповідач) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з _________ р. по ____________ р.

За наслідками проведення перевірки був складений Акт від _____________ року № ____________ (далі – Акт), копія якого додається. _________ р. на підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення _______________ (ПДФО на загальну суму 230 617,69) грн., 07.12.2017 р. за № 0005171303 (військовий збір на загальну суму 19 218, 14) грн., 07.12.2014 р. за № 0005181303 (на загальну суму 170,00) грн.

12 березня 2008 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ  «Перший Український Міжнародний банк» (далі – банк) та мною було укладено кредитний договір № ________ про надання мені банком кредиту в розмірі ____________,00 дол. США.

21 грудня 2016 року банком було прощено частину боргу у розмірі ________ дол.США (повідомлення вих. № КНО -________ від ___________ р).

Відповідно до підпункту “д” пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що обов’язковою умовою включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходу, отриманого платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), є зокрема, суми боргу платника податку, анулювання кредитором саме до закінчення строку позовної давності.

 

Між тим, акт перевірки не містить даних які б свідчили про те, що суми боргу платника податку анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. В акті також відсутня інформація про розмір складових боргу – заборгованості зі сплати кредиту, відсотків, пені або штрафу.

 

Суд першої інстанції мої доводи не прийняв та зазначив «згідно інформації банку від ________р. (а.с. _) позивачеві прощену саме основну суму боргу (кредиту) яка перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 344,5 грн), а не відсотки, штрафні санкції та пеню, а тому сума прощеного боргу є об’єктом оподаткування як додаткове благо».

Вказане не відповідає дійсності. Так, відповідно до п. 1 Додаткової угоди № ________ від ___________ року (до Кредитного договору № ________ від ____________ року) загальна сума заборгованості складала _________ дол.США, з яких:

____________ дол. США заборгованість за кредитом, та

____________ дол. США заборгованість за процентами.

 

Відповідно до Додаткової угоди, сума прощеного боргу складається з заборгованості за кредитним договором (безпосередньо заборгованості за кредитом та заборгованості за процентами).  В дадатковій угоді не зазначено, в яких саме розмірах погашається основний борг, а в яких проценти.

 

Заборгованість за процентами виникла з 2010 року, а тому я і вказував в позові, що не враховано строки позовної давності, адже з перших прострочень по кредиту, позовна давність окремих платежів закінчувалася вже в 2013-2014 р.р.

Слід звернути увагу на те, що позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. На це звернув увагу Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014 №6-20цс14.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, вважаю, що відповідачем в акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, не наведено тих обставин, які б свідчили про порушення позивачем вимог пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 179, пп. 168.1.3. п.168.1 ст. 168, пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164, п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, у зв’язку з чим мені протиправно нараховано грошові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та зобов’язання по військовому збору.

На цій же підставі і постанова суду не відповідає вимогам чинного законодавства.

 

Вказати: дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

 

Відповідно до ст. 133 КАСУ, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

В зв’язку з тяжким матеріальним станом (вказати підстави), вимушений просити суд відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі

 

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 295-296, 315 Кодексу адміністративного судочинства України,

 

ПРОШУ:

 

  1. Відстрочити сплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі;
  2. Скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № ________ від ______ року повністю і ухвалити нове судове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги;
  3. Стягнути з відповідача судовий збір.

 

Додатки:

 

 

 

Петренко П.П.                       _______________________                       ________р.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован