Front_Page_Image Виплата процентів по договору позики, укладеного між фізичними особами | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

Виплата процентів по договору позики, укладеного між фізичними особами

femida1Розглянемо досить поширену ситуацію, коли одна фізична особа надає кошти (позику) іншій фізичній особі. Як правило, така позика оформлюється розпискою про передачу коштів. Суди досить просто задовольняють такі позови в розмірах, які зазначені в розписці. Але існують випадки, коли позикодавець (позивач) хоче відшкодувати проценти за користування позикою, інфляційні витрати за прострочення грошового зобов’язання та три проценти річних. І в такому випадку особливих перешкод немає. А ось що робити, коли є рішення суду про стягнення коштів, а відповідач не віддає кошти, тобто продовжує користуватися ними. Чи можна стягнути проценти за весь час користування?

Аванс чи завдаток: стягнення коштів

В даному випадку слід взяти за основу Постанову ВСУ від 02 вересня 2015 року. Відповідно до цивільного законодавства, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Стягнення безпідставно отриманих коштів

ВСУ зазначив, що рішення суду про стягнення грошової суми за договором позики за змістом частини третьої статті 1049 ЦК України не припиняє обов’язку позичальника сплати проценти за користування грошима, передбачені статтею 1048, та суму передбачену статтею 625 ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Права та пільги для учасників АТО

Отже,  разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3 % річних від простроченої суми та проценти за позикою підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Тобто, якщо боржник не віддає кошти вже після рішення суду та вважає, що суд визначив остаточну суму і вона не може бути збільшена, це не так. Позивач може в будь-який час знову звернутися до суду та вимагати сплати процентів за весь час прострочення.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован