Front_Page_Image Оскарження постанов ДАІ | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

Оскарження постанов ДАІ

femida1Відповідно до ст. 287 КпАП, особа, щодо якої винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення про порушення правил дорожнього руху, а також потерпілий можуть оскаржити її. Правомірність винесення постанови на місці вчинення правопорушення працівником ДАІ розглядалася в даній статті. Відповідно до ст. 288 КпАП постанова оскаржується або вищестоящій посадовій особі, якою винесено постанову, або до суду. Судове оскарження є більш доцільним.

До суду подається адміністративний позов в порядку адміністративного судочинства – КАС України. Позов подається до місцевих загальних судів як адміністративних судів за місцем проживання позивача або відповідача на вибір позивача. Строк оскарження постанови – 10 днів з моменту її винесення . У випадку наявності поважних причин пропуску строку його може бути відновлено (зокрема, ст. 102 КАС України). Підставою для цього, зокрема, може бути отримання постанови із запізненням – після закінчення 10-денного строку.

Оскарження дій слідчого

Основна вимога позову – визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Необхідно зазначити, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок доведення вчинення правопорушення покладається на відповідача. Зазначу, що на практиці відбувається дуже часто навпаки.

Права та обов’язки сторін передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України. Зокрема, кожен учасник процесу може подавати свої докази, доводи, міркування і клопотання як в усній, так і у письмовій формі, а також заперечення на клопотання інших осіб, висловлювати свою думку з питань, що виникають при розгляді справи, ставити питання учасникам процесу, свідкам тощо.

При розгляді справи у суді особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має права, передбачені ст. 268 КпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право:

– знайомитися з матеріалами справи;

– давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

– при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката (іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи);

– виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;

– оскаржити постанову по справі (ст. 268 КпАП України).

Вважаю за необхідне вказати, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення зазначаються:

– дата і місце його складення;

– посада;

– прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

– відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);

– місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;

– нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;

– прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;

– пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

– інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі;

– підпис особи, що склала протокол;

– підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

– можуть бути підписи свідків та/або потерпілих.

Відсутність вказаних відомостей може бути підставою для скасування самої постанови.

Також, слід знати, що з моменту початку складання протоколу особа, щодо якої він складається, має зазначені у ст. 268 КпАП процесуальні права.

Оскарження дій судді

Так, при незгоді із вчиненим порушенням слід дати письмові пояснення до протоколу. Обов’язково зазначити: з протоколом не  згодний, правила д/р не порушував.

У разі їх значного обсягу слід дати їх на окремому аркуші, зазначивши у графі протоколу, призначеній для пояснень, що вони надаються на окремому аркуші. У разі наявності свідків слід простежити, щоб вони були внесені до протоколу. При цьому свідком може бути будь-яка особа, якій відомі обставини справи. Посилання співробітників ДАІ на те, що нібито пасажири транспортного засобу не є свідками, оскільки вони “заінтересовані особи”, не ґрунтуються на законі. У випадку відмови у внесенні цих осіб до протоколу їх слід вказати у своїх поясненнях, а також вказати на відповідну відмову співробітника ДАІ внести зазначених осіб до протоколу як свідків.

Згідно зі ст. 268 КпАП, передбачені цією нормою закону права повинні бути роз’яснені при складанні протоколу. У самому протоколі передбачено графу, у якій водій після такого роз’яснення повинен розписатися. У випадку якщо співробітник ДАІ цього не робить, у відповідній графі водій може поставити помітку: “Права не роз’яснено”. Це також є порушенням його прав, що пізніше має призвести до скасування постанови у разі її оскарження.

Всі вказані дії в подальшому, при судовому розгляді про скасування постанови, будуть тільки на користь позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 2 КАС України постанова суду у справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Однак, такі положення ч. 2 ст. 171 2 КАСУ визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. N 3-рп/2015.

Злісна непокора та адмін арешт. Що потрібно знати

Зокрема, «Конституційний Суд України дійшов висновку, що положеннями частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України запроваджено у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності непропорційні обмеження права на оскарження судового рішення, що порушує сутнісний зміст права особи на судовий захист.

Отже, Конституційний Суд України вважає, що положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України суперечать вимогам частини першої статті 8, частини першої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положення частини другої статті 171 2 Кодексу адміністративного судочинства України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».

2 комментариев/коментарів

    • Andriy 14.03.2016 в 12:52

    Ответить/Відповісти

    Інтернет сайти, які належать відомим “автоадвокатам”, стверджують, що за оскарження постанови потрібно платити 551,2 грн. Але прочитав, наприклад, тут pravoconsult.com.ua/yak-ne-platiti-sudovij-zbir-pri-oskarzhenni-postanovi-pro-administrativne-pravoporushennya, що таке оскарження насправді абсолютно БЕЗКОШТОВНЕ!!!
    Хто правий? Чому повинен платити двічі???

    1. Адвокат

      Ответить/Відповісти

      Звісно, можливо подати позов без сплати судового збору, і, можливо, позов приймуть. Але в ЄДРСР безліч прикладів повернення таких “безкоштовних” позовів. Як приклад http://reyestr.court.gov.ua/Review/55019952 чи ухвала вже апеляційного суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/55515671

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован