Front_Page_Image С | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

С

Юридичний словник

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Ю

Самовизначення — право кожного народу самостійно вирішувати питання про спосіб і форму свого державного існування, вільновстановлювати свій політичний статус і здійснювати свій економічний, соціальний та політичний розвиток.

Самовпевненість (злочинна) — вид злочинної необережності, коли особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення

Санкція — частина правової норми, в якій містяться вказівки на ті негативні наслідки, що наступають для суб’єкта у разі невиконання ним правил, визначених у диспозиції, або умов, встановлених у гіпотезі норми права.

Система права — внутрішня організація права, що полягає в єдності й погодженості правових приписів певної держави.

Систематизація законодавства — упорядкування чинного нормативно-правового матеріалу, об’єднання його в єдину внутрішньо узгоджену систему.

Сімейне законодавство — сукупність нормативно-правових актів, які регулюють особисті і пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу і належності до сім’ї.

Сімейне право — сукупність правових норм, які регулюють особисті й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї.

Система права — система усіх чинних юридичних норм певної держави. Структура С. п. виражається в єдності всіх юридичних норм та їх розподілі за галузями та інститутами права

Склад злочину — сукупність передбачених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, за якими суспільне небезпечне діяння визнається злочином.

Склад правовідносин — а) зміст правовідносин; б) суб’єкти права; в) об’єкти права.

Служба безпеки України — державний правовий орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Солідарна відповідальність — вид цивільно-правової відповідальності, за якої кредитор має право па свій розсуд вимагати від усіх або від кожного з боржників окремо повного або часткового виконання зобов’язання (наприклад, повернення боргу).

Соціальне забезпечення — державна система матеріального забезпечення й соціального обслуговування громадян у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, коли людина цього потребує.

Соціальні норми — правила поведінки, які регулюють поведінку людей у суспільстві.

Спадкове право — інститут цивільного права, сукупність правових норм, що встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлого за правом спадкування

Спадщина — майно (в тому числі гроші, цінні папери) і сукупність майнових прав та обов’язків громадянина (спадкодавця), які після його смерті переходять до іншого суб’єкта (спадкоємця).

Співучасть — умисна спільна участь двох або більше осіб у вчиненні злочину.

Споживач — громадянин, який придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (робота, послуги) для власних побутових потреб.

Страйк — одночасна колективна відмова продовжувати роботу до задоволення вимог щодо виконання передбачених у законодавстві або в колективному договорі умов організації праці.

Суб’єкт правопорушення — суб’єкт, який вчинив правопорушення.

Суб’єкти правовідносин (суб’єкти права) — учасники (сторони) правовідносин, які пов’язані взаємними суб’єктивними правами і юридичними обов’язками.

Суб’єктивна сторона правопорушення — внутрішнє психологічне ставлення суб’єкта до вчиненого протиправного діяння та його наслідків.

Суб’єктивне право (право громадянина) — передбачена певною нормою права можливість суб’єкта поводити себе певним чином.

Субсидіарна відповідальність — вид цивільно-правової відповідальності іншої особи за зобов’язаннями основного боржника, який не може цілком або частково їх виконати.

Суддя – посадова особа держави, яка є носієм судової влади.

Судова процедура — встановлений законом порядок, відповідно до якого у процесі судочинства послідовно здійснюються певні дії, обговорюються та вирішуються судові справи.

Суспільна влада — управління справами первинної спільності (роду, фратрії, племені), що здійснювалося всіма дорослими членами на загальних зборах, радах старійшин.

Суспільна небезпека — в кримінальному праві об’єктивна ознака злочину, яка виражає його істотну шкідливість для особи, громадських об’єднань, спільностей, суспільства, завдання ним суттєвої шкоди суспільним відносинам та їх різноманітним учасникам.

Суспільна правосвідомість — складається з правової ідеології, правової психології, домінуючих мотивів та настанов правової поведінки.

Суспільний порядок — порядок у суспільстві, який відповідає вимогам всього комплексу соціальних норм.

Суспільство — це форма життєдіяльності людей, яка склалась історично і відокремилась від оточуючої людей природи.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован