Front_Page_Image Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів

femida1Пленум Вищого Господарського Суду України в постанові від 25 травня 2013 року надав такі роз’яснення щодо застосування строків позовної давності. Зокрема зазначив, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах та у господарських відносинах. Правила позовної давності не застосовуються до правовідносин, які виникають у зв’язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення правил здійснення підприємницької діяльності.

Нові ставки судового збору. Порівняльна таблиця

Наголошено, що позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов’язань, визначених статтею 175 ГК України.

Що стосується питання спливу позовної давності, то пленум зазначив таке: можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, передбачена лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Індекси інфляції та облікова ставка НБУ в одній таблиці з 1992 по 2015 р.р.

Відповідну заяву може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов’язково має бути зазначене в протоколі судового засідання; господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи. Суддя ж з власної ініціативи не повинен зазначати про сплив позовної давності.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з’ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо ж таке право чи інтерес не були порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв’язку зі спливом позовної давності – за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Стягнення безпідставно отриманих коштів

У ЦК України встановлено як загальну позовну давність, тривалістю у три, так і спеціальну позовну давність, скорочену або більш тривалу порівняно із загальною. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності. Скорочення ж строку позовної давності законом заборонено. Відтак договір (умова договору) щодо скорочення зазначеного строку має визнаватися господарським судом недійсним, у тому числі й з ініціативи суду.

Умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов’язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі, який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У зобов’язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов’язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов’язання мало бути виконане.

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов’язань, що з нього виникають (наприклад, у зв’язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків.

Кредит і позовна давність

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідногоклопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. Зокрема, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред’явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

Як правильно скласти договір поставки з прив’язкою до долара США (чи іншої валюти)

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Визнання ж боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован