Front_Page_Image Перешкоди у спілкуванні з дитиною після розлучення | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

Перешкоди у спілкуванні з дитиною після розлучення

femida1Нерідко трапляються ситуації, коли після розірвання шлюбу у одного з батьків виникають проблеми при подальшому спілкуванні зі своєю дитиною. Як правило, «винуватцем» є інший з подружжя, разом з яким проживає малолітня (неповнолітня) дитина, який різними способами намагається недопустити подальше спілкування. Причини цьому можуть бути різні: це і нова сім’я, безпідставний егоїзм (не дам дитину і край), або ж навіть шантаж (коли будуть гроші, буде побачення). Що ж роботи у даній ситуації одному з батьків (найчастіше це чоловіки), щоб захистити своє право, а також і право дитини, на вільне спілкування.

Стягнення аліментів в судовому порядку

Хочу наголосити, що заборона одного з батьків іншому у праві на спілкуванні з дитиною є незаконна.

Передусім зазначу, що згідно із Законом України ««Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Відповідно до Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Діти ж мають рівні права та обов’язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Сімейним законодавством також чітко встановлена заборона чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною. Так, відповідно до ст. 157 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідальність за невиплату заробітної плати

Звичайно, в конфлікті між бувшим подружжям найбільше страждає дитина. А тому і орган опіки та піклування та суд зобов’язані керуватися передусім інтересами дитини при винесенні рішення. Так, ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (ратифікована Україною 27.02.1991 р., дата набуття чинності для України 27.09.1991 р) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, за захистом свого права той з батьків, кому вчиняються перешкоди у спілкуванні з дитиною, може на власний розсуд звернутися або до органу опіки та піклування, або ж до суду.

Так, відповідно до ст. 19 СК України, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.  Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Таким чином, можливо звернутися до органу опіки та піклування з заявою про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів участі батька (матері) у вихованні дитини. Як вже зазначалося, рішення такого органу є обов’язковим до виконання.

Відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником

У разі невиконання рішення органу опіки та піклування, особа має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Позов подається за правилами цивільного судочинства, сплачується відповідний судовий збір.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован