Front_Page_Image В | Адвокатское бюро Опольского "Осмарк"

В

Юридичний словник

А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Ю


Валютні операції
— купівля, продаж, обмін чи використання в якості засобу платежу або застави іноземної валюти, використання платіжних документів в іноземній валюті, обмін національної грошової одиниці з метою перетворення її вартості на вартістьіноземної валюти. В. о. регулюються національним законодавством і міжнародними договорами.

Васалітет — система взаємовідносин між феодалами, за якої сеньйор (більший васал) мав зверхність, що визнавалася феодалом меншим (васалом). Васал мав щодо сеньйора низку військових, майнових, політичних,правових обов’язків.

Верховенство закону — визначальна роль закону в правовій системі держави, в діяльності всіх суб’єктів права, насамперед державних органів і посадових осіб.

Верховна Рада — єдиний орган законодавчої влади в Україні, виразник суверенітету нації

Вибори — процес, в результаті якого певна спільність людей шляхом голосування формує склад державного органу або місцевого самоврядування.

Виборча дільниця — встановлене законом формування для проведення виборів, голосування і підрахунку голосів на визначеній території

Виборча комісія — встановлений виборчим законом орган, що утворюється для організації та проведення виборів депутатів різного рівня в Україні (від Центральної виборчої комісії до окружної та дільничної). Склад, порядок роботи та компетенції виборчої комісії формуються згідно з вимогами виборчого закону

Виборча система — система суспільних відносин, що існують у сфері формування складу представницьких органів шляхом виборів. Основні види виборчих систем — мажоритарна, пропорційна, змішана.

Виборче право — система правових норм, що регулюють порядок утворення в Україні органів законодавчої влади, обрання президента, органів місцевого самоврядування та взаємовідносин між виборцями і виборчими органами

Виборчий корпус — усі громадяни держави, які користуються виборчим правом.

Виборчий округ — встановлене законом формування для проведення виборчої кампанії. Виборчі округи утворюються Центральною виборчою комісією чи відповідною Радою народних депутатів з урахуванням адміністративно-територіальних меж і приблизно рівною кількістю виборців

Виборчі цензи — сукупність умов, відповідність яким є підставою для допуску громадян до участі у виборах.

Види покарань у кримінальному праві:

1) основне — позбавлення волі, виправні роботи без позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, штраф, громадська догана. До військовослужбовців строкової служби може застосовуватися таке покарання як направлення до дисциплінарного батальйону.

2) додаткове — конфіскація майна, позбавлення військового або спеціального звання, позбавлення батьківських прав.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та штраф можуть застосовуватися не лише як основні, а й як додаткові покарання.

Виключне право — право, що належить лише певній, визначеній законом фізичній або юридичній особі, у зв’язку з чим виключається можливість здійснення відповідного права будь-ким іншим

Виконавча влада — одна з гілок влади у державі за теорією поділу влади; сукупність повноважень і функцій по управлінню державою; система державних органів і посадових осіб, що здійснюють ці повноваження та функції.

Виконавець злочину — особа, яка безпосередньо вчинила злочин.

Виконавчо-розпорядча діяльність — діяльність органів виконавчої влади, спрямована на реалізацію законів, актів законодавчої влади

Вимагання — вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або його близькими, розголошення відомостей, що ганьблять особу чи її близьких, пошкодження чи знищення їхнього майна

Вимушений прогул — час, протягом якого працівник не зі своєї вини був позбавлений можливості працювати.

Вина — психічне ставлення суб’єкта права до здійснюваних ним діянь (бездіяльності) та їх наслідків, виражене у формі умислу абонеобережності

Виправні роботи — призначаються без позбавлення волі на строк від двох місяців до двох років. Відбуваються відповідно до вироку суду за місцем роботи засудженого, або в інших місцях, що визначаються органами, які відають виконанням виправних робіт, але в районі проживання засудженого. Із заробіткузасудженого до виправних робіт здійснюються відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, але не більше 20 відсотків.

Виправдувальний вирок — постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, якщо в діянні підсудного немає складу злочину або коли не доведена участь підсудного у його вчиненні.

Випробувальний строк — певний термін, який встановлюється за участю сторін у межах закону при прийнятті на роботу особи з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається

Вирок — рішення, винесене судом у результаті судового розгляду кримінальної справи, яке встановлює винність чи невинність підсудного, міру покарання, а також інші правові наслідки визнання винності чи невинності підсудного.

Вислуга років — тривалість трудової діяльності окремих категорій громадян, зайнятих на роботах, виконання яких тягне за собою втрату професійної придатності або працездатності до встановленої законом межі, що дає право на пенсію за віком

Вихідна допомога — грошова сума, яка сплачується у передбачених законодавством випадках в разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин

Відкликання депутата — передбачений Конституцією та законами України процес дострокового припинення депутатських повноважень члена Верховної Ради, органів самоврядування за рішенням більшості виборців.

Відкриття спадщини — виникнення спадкового правовідношення при встановленні певних юридичних фактів (смерть громадянина, оголошення особи померлою, внаслідок безвісної відсутності)

Відповідальність конституційна — різновид юридичної відповідальності, що має складний політично-правовий характер.

Відповідальність кримінальна — вид юридичної відповідальності, суть якого полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, що вчинила злочин, державного примусу у формі покарання.

Відповідальність неповнолітніх — встановлена законодавством України юридична відповідальність молодих людей, які не досягли 18 років, за вчинені ними правопорушення.

Відповідальність цивільна — майнова відповідальність фізичної чи юридичної особи, що виникає внаслідок її неправомірних дій, невиконання договірних зобов’язань, заподіяння майнової чи особистої шкоди, а такожу випадках позадоговірної відповідальності.

Відповідальність юридична — вид відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників передбачених законодавством санкцій, що забезпечується у примусовому порядку державою.

Військові злочини — передбачені Кримінальним кодексом України злочини проти встановленого порядку несення військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними дійсної служби, навчальних або перевірочних зборів

Відпустка — один із видів відпочинку, що надається працівникові на встановлений за конодавством термін. На час відпустки запрацівником зберігаються його місце роботи, посада і середньомісячний заробіток.

Відрахування із заробітної плати — грошові суми, які вираховуються із заробітної плати у випадках, передбачених трудовим законодавством.

Відшкодування збитків — форма цивільної відповідальності за порушення зобов’язань. Відрізняється від поняття “відшкодування шкоди” тим, що в цьому випадку боржник відшкодовує кредиторові збитки, які виникли у разі невиконання або неналежного виконання першим своїх зобов’язань.

Відшкодування шкоди — цивільно-правова відповідальність згідно із зобов’язаннями, що виникли внаслідок заподіяної шкоди.

Влада — здатність одного суб’єкта нав’язати свою волю іншому суб’єктові.

Власність — історично зумовлена суспільна форма володіння матеріальними та нема теріальними благами, яка виражає суспільні та виробничі взаємовідносини між людьми в процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Власник — громадянин або юридична особа, якому належить право володіння, користування і розпорядження майном у межах, визначених законом

Внутрішні функції держави — державні функції, які здійснюються у межах даної держави і в яких виявляється її внутрішня політика. Власність – належність засобів і предметів виробництва народові, а також відповідним фізичним або юридичним особам.

Внутрішній трудовий розпорядок — система врегульованих нормами права відносин, що складаються на конкретному підприємстві в процесі виконання трудових обов’язків.

Володіння — фактичне утримування речей, що має юридичне значення, тобто захист від порушення.

Добавить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован